Court ruling № 40279142, 05.08.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 року м. Київ К/9991/21568/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 у справі № 2а-6118/10/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку, з урахуванням уточнень вимог, оскаржило податкові повідомлення - рішення від 02.09.2009 № 0016201530/0, від 24.12.2009 № 0016201530/0 та від 26.02.2010 № 0016201530/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з земельного податку у сумі 15 162,00 грн.

Постановою суд першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами, передумовою ухвалення оспорюваних податкових повідомлень - рішень були висновки фахівців контролюючого органу за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку), викладені у акті від 31.07.2009 №787/15-30/04012520, що позивачем при визначенні суми податкового зобов'язання з земельного податку за період з квітня по червень 2009 року було занижено земельний податок на 14 440,00 грн.

На думку контролюючого органу, позивачем не були враховані відповідні зміни ставки земельного податку для суб'єктів господарської діяльності, встановлені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві", що і призвело до заниження відповідного податку.

На підставі вказаного акта та за результатами неодноразового адміністративного оскарження Державна податкова інспекція прийняла оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Так, оподаткування земельних ділянок та справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги щодо плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 7 вказаного Закону визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Згідно зі ст. 13 Закону № 2535-ХІІ підставами для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, для орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, підставою є договір оренди такої земельної ділянки.

У свою чергу, дані земельного кадастру містять інформацію про грошову оцінку землі, яка відповідно до частин 1, 2 ст. ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" проводиться на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як встановлено судами Грошова оцінка земель у м. Києві встановлена згідно рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 43/1877 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення".

Згідно Витягу з технічної документації (а.с. 67) грошова оцінка земельної ділянки Товариства станом на 12.10.2007 року складає 2 438 463,75 грн.

Статтею 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 27.01.2009 подав до податкової інспекції розрахунок земельного податку на 2009 рік (з урахуванням індексації) на загальну суму 28 877,00 грн. з визначеною помісячною сумою податку в 2 407,00 грн., які сплачувались позивачем своєчасно та у визначеному розмірі (а.с. 15-22).

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Державної податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 у справі № 2а-6118/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко