Decision № 402772, 07.02.2007, Commercial Court of Chernihiv Oblast

07.02.07

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 7-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

30 січня 2007р. справа №14/161/37

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Агротех”, вул.Київська,2, м.Яготин, 07700

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Прилуччина”, с.Жовтневе, Прилуцький р-н.

Про стягнення 21491грн. 90коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Шанюк О.М. юрисконсульт, довіреність від 14.04.06р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17820грн.за виконані роботи на підставі договору про збирання сільськогосподарських культур №20/10-06АФ від 20.10.06р., 3564грн. штрафу відповідно до п.5.4. договору та 107,90грн. пені за період з 13.11.06р. по 26.11.06р.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 9900грн. у зв’язку з оплатою відповідачем зазначеної суми згідно прибуткового касового ордеру №3.

Від відповідача надійшов відзив на позов №5 від 23.01.0-7р., в якому він зазначив, що позивач надав послуги по збиранню врожаю сої на площі 44га на суму 7920грн.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 9900грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги, зменшення прийнято судом, а тому суд розглядає позовні вимоги з врахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

20.10.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір про збирання сільськогосподарських культур №20/10-06АФ. Згідно п.1.1. предметом даного договору є збирання сільськогосподарських культур технікою позивача на площах відповідача, з цією метою господарство представляє для збирання сою на площі 200га.

На виконання умов договору позивач виконав передбачені договором роботи: збирання сої на площі 99га, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками двосторонніми актами виконаних робіт, а саме акт виконаних робіт від 05.11.06р. на суму 7920,00грн. площа 44га та від 13.11.06р. на суму 9900,00грн. площа 55га.

Згідно п.4.7 договору дата кінцевих розрахунків –в день закінчення збиральних робіт. Оскільки, останній акт виконаних робіт складений сторонами 13.11.06р., то відповідач зобов’язаний був провести розрахунки з позивачем за виконані роботи –13.11.06р.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за виконані роботи своєчасно не розрахувався і на день звернення до суду заборгованість за виконані роботи відповідача становила 17820,00грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача на день розгляду справи, з врахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог становить 7920грн. і не оспорюється відповідачем, а тому сума боргу 7920грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.5.4. договору при порушенні термінів розрахунків у грошовому виразі відповідач сплачує штраф в розмірі 20% від суми недоотриманих коштів. Якщо відповідач не розраховується на протязі 10 днів після порушення термінів розрахунків він сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний прострочений день.

Позивач просить стягнути з відповідача 3564грн. штрафу та пеню в сумі 107,90грн. за період з 13.11.06р. по 26.11.06р. із розрахунку 13 днів прострочки від суми боргу 17820,00грн. нараховану із врахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки, прострочка виконання зобов’язання відповідачем по оплаті виконаних робіт виникла з 14.11.06р., то пеня підлягає нарахуванню та стягненню за період з 14.11.2006р. по 26.11.2006р. за 13 днів прострочки у сумі 107,90грн.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені та штрафу суд доходить висновку, що вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення пені в сумі 107,90грн. та в частині стягнення штрафу в сумі 3564грн.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525,526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, з врахуванням прийнятого судом зменшення розміру позовних вимог на суму 9900,00грн., є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 7920,00грн., пені в сумі 107,90грн., в частині стягнення штрафу в сумі 3564грн.

Оскільки, спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в частині стягнення державного мита в сумі 214грн.92коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Керуючись ст.525,526,901 Цивільного кодексу України, ст.193,216,217,230 Господарського кодексу України, ст.22,33,34,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Прилуччина” (с.Жовтневе, вул. Панченка, 27, Прилуцький р-н, р/р 260073017164796 в філії ПІБ м.Прилуки, МФО 353401 код 30925041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Агротех” (вул.Київська,2, м.Яготин, р/р 2600200190039 в Печерській філії КБ „Приватбанк” м.Києва, МФО 300711, код 30763984) 7920грн.00коп. боргу, 107грн.90коп. пені, 3564грн. штрафу, 214грн.92коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 02.02.2007р.

Суддя Н.Ю.Книш