№ 40270944, 07.08.2014, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 серпня 2014 р. Справа № 802/2540/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.

позивача: Федорченко Р.О.

відповідача: Далєвський А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до: Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Компанія «Володимирський завод» (далі - ПП «Компанія «Володимирський завод») про стягнення податкового боргу в розмірі 185788,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 181251,00 грн. та по податку на доходи з фізичних осіб в сумі 4537,95 грн. Посилаючись на те, що в добровільному порядку сума податкового боргу у визначені строки не сплачена, що призводить до ненадходження коштів до бюджету, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти заявленого позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.27). Окремо зазначав, що по мірі надходження обігових коштів, підприємством частково проводилось перерахування коштів в рахунок погашення заборгованості по податку на додану вартість, тому станом на 21.07.2014 року сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 127746,61 грн. У зв'язку з чим, сума основного по податку на додану вартість не відповідає фактичній заборгованості, а суми штрафних санкцій та пені є безпідставно та неправомірно нарахованими. Окрім того, податкове повідомлення-рішення на яке посилається податковий орган, яким було донараховано суму основного платежу та застосовано фінансову санкцію підприємство не отримувало взагалі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП Компанія "Володимирський масив" зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради, як юридична особа 30.01.2007 року та перебуває на податкову обліку як платник податків в ДПІ Вінницької області з 01.02.2007 року, що підтверджується копією облікових даних платника (а.с.6).

Як свідчать матеріали справи, станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість та по податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 185788,95 грн.

Судом з'ясовано, що заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010 року №0000702330/0, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 120834,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 60417,00 грн. (а.с.14). Разом з тим, відповідач не погоджується з сумою податкової заборгованості по даному податку, оскільки вказує, що вище зазначене рішення не отримували. Однак, як свідчать матеріали справи дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено до Вінницького окружного адміністративного суду постановою якого від 13.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано останнє. Постановою Вищого адміністративного суду України від 03.04.2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 оку №0000702330/0 залишено в силі (а.с.10-11).

Заборгованість по податку на доходи з фізичних осіб виникла внаслідок донарахованої пені за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Компанія «Володимирський масив» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2010 року по 30.09.2013 року, про складено 29.01.2014 року довідку №07/17-510 (а.с.16, 17).

Крім того, на виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 04.06.2012 року Форми "Ю" №461 (а.с.18), яка отримана відповідачем 04.06.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18).

Вказана сума заборгованості, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.9, 15), в розмірі 185788,95 грн. в добровільному порядку у визначені строки не сплачена, що призводить до ненадходження коштів до бюджету.

Доказів сплати заборгованості на час розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Положеннями п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки спростованні матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" (вул. Мічуріна, 32, м. Вінниця, 21010, код ЄДРПОУ 34887094) кошти в сумі 185788,95 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 95 коп.) з рахунків у банках обслуговуючих такого платника.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Томчук Андрій Валерійович