Court ruling № 40270883, 26.08.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 серпня 2014 року м. Київ № 826/1522/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_2 до Державного центру зайнятості про поновлення на посаді В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2014р. у справі №826/1522/14 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

07.08.2014р. через канцелярію суду надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2014р. призначене судове засідання щодо розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі.

У судове засідання 19.08.2014р. сторони прибули.

Представник відповідача підтримав подану раніше через канцелярію суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, просив прийняти додаткову постанову щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказавши період вимушеного прогулу ОСОБА_2, розрахунок розміру виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу і розмір виплати, що підлягає стягненню на користь позивача за виключенням податків та обов'язкових платежів та з урахуванням виплаченої їй допомоги по безробіттю.

Позивач при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі покликалась на розсуд суду.

Розглянувши заяву про винесення додаткового рішення у справі, суд прийшов до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві позивач просила: поновити ОСОБА_2, на посаді начальника відділу зв'язків з громадськістю та ЗМІ Державного центру зайнятості України; стягнути з Державного центру зайнятості України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу; рекомендувати Державному центру зайнятості перевести ОСОБА_2 до Державної служби зайнятості України.

При цьому, особливу увагу суд звертає на те, що в ході розгляду справи позовні вимоги позивачем не уточнювались, не змінювались, тобто позивач не ставив перед судом питання щодо виплати чітко фіксованої суми грошових коштів за час вимушеного прогулу, а відтак справа розглядалась в межах первісної позовної заяви.

Водночас, відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до

вимог цього кодексу.

Відтак, суд з власної ініціативи не може змінювати редакцію позовних вимог, це є правом виключно позивача або його повноважного представника.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зі змісту заяви про винесення додаткового рішення у справі фактично мова йде про зміну (редагування) резолютивної частини постанови суду від 17.06.2014р., шляхом включення до неї певних положень, яких не існувало на момент винесення судового рішення по справі, що відповідно до норм чинного законодавства України не допускається. Так, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва по адміністративній справі є кінцевим рішенням, яке постановлено за наслідками розгляду даного публічно - правового спору. При цьому, особливу увагу суд звертає на те, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає процедури редагування кінцевих рішень суду, якими вирішено спір по суті, а встановлює порядок їх оскарження до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки судом 17.06.2014р. прийнято рішення щодо всіх заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для прийняття додаткового рішення у справі № 826/1522/14.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.128, 160, 165, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного центру зайнятості про винесення додаткового рішення у справі № 826/1522/14, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до вимог ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур