Sentence № 40235708, 31.07.2014, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/4850/14-к

1-кп/369/218/14

В И Р О К

іменем України

31.07.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Дехтяренка Я.Г.,

за участю прокурора Козинчука С.Д.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Виноградне, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, працюючого механіком ПАТ «Укрполіграфія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -

встановив:

26.08.2013 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «MAZDA 3» реєстраційний номер НОМЕР_13, рухався по автодорозі Київ-Чоп Києво-Святошинського району Київської області зі сторони м. Житомир в напрямку м. Києва.

Рухаючись у вказаному напрямку по ділянці вказаної автодороги на 29 км. +950 метрів ОСОБА_3 проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, перед зміною напрямку руху - виїздом на асфальтоване праве відносно напрямку його руху узбіччя не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху в результаті чого, продовживши рух виїхав на ділянку проїзної частини, котра призначена для розвороту транспортних засобів, котрі рухаються зі сторони м. Києва в напрямку м. Житомира, де скоїв зіткнення з автомобілем марки " ЗAЗ-DAEWOO Т13110" реєстраційний номер НОМЕР_10 під керуванням водія ОСОБА_5, котрий закінчував маневр лівого розвороту.

В результаті ДТП водій автомобіля марки "ЗAЗ-DAEWOO ТІ3110" реєстраційний номер НОМЕР_10 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: забій головного мозку, оболонкова гематома лівої лобно-тім'яної ділянки, масивний субарахноїдальний крововилив, гематома міжпівкульної щілини, геморагічне вогнище у мозолистому тілі з незначним проривом крові в лівій бічній шлуночок, двохстороння гігрома лобно-тім'яної ділянки, лінійний перелом верхньої стінки лівої орбіти, уламковий перелом латеральної стінки правої орбіти, перелом передньої і латеральної стінок правої гайморової пазухи, гемо синус правої верхнє-щелепної, основної пазух, багато уламковий перелом правої виличної дуги, рвано-забійні рани правої вушної раковини, правої тім'яної ділянки, периорбітальна гематома справа. Закрита хребетно-спинно-мозкова травма грудного відділу хребта: лінійний перелом правого поперекового відростку в ділянці реберної ямки першого грудного хребця. Закрита травма грудей: переломи III, IV, V, ребер справа по задній пахвовій лінії, VI, VII, VIII ребер справа по середній паховій лінії зі зміщенням, котрі згідно висновку №21/Д від 04.02.2013 року утворились від дії тупих предметів та в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а пасажир автомобіля марки " ЗAЗ-DAEWOO ТІ3110" реєстраційний номер НОМЕР_10 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана чола справа, гематоми садна обличчя, кінцівок і тулуба, закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці, котрі в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали довготривалий розлад здоров'я.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.: 1.5. (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 10.1. (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Порушення ОСОБА_3 вимог п.п. 1.5., 2.3. «б», 10.1. Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та суду пояснив, що 26.08.2013 року, керуючи автомобілем марки «MAZDA 3» реєстраційний номер НОМЕР_13, рухався по автодорозі Київ-Чоп Києво-Святошинського району Київської області зі сторони м. Житомир в напрямку м. Києва в лівій смузі, а потім перемістився в праву смугу дороги, побачив розворот в зворотній напрямок, але не бачив там стоячий автомобіль, а коли під'їхав до повороту і помітив автомобіль то почав гальмувати щоб уникнути зіткнення, але відбулось зіткнення на вказаному розвороті. Заявлений цивільний позов не визнав. Зазначив, що автомобіль не побачив, вважає, що в даній ДТП винуваті обидва водія. Просив звільнити його від призначеного покарання на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Крім часткового визнання обвинуваченим вини, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України) підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані під час кримінального провадження та досліджені під час судового розгляду, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що 26.08.2013 року він разом зі своєю дружиною їхали по дорозі в напрямку м. Києва, рухаючись на автомобілі ЗАЗ ДЕО. ОСОБА_5 заїхав в «карман» для розвороту щоб пропустити автомобілі і раптом відбувся удар в їх автомобіль. Зазначив, що ОСОБА_3 рухався по узбіччі дороги і вдарив автомобіль потерпілих у вказаному «кармані» дороги для розвороту.

- показами потерпілої ОСОБА_6, яка суду пояснила, що 26.08.2013 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 повертались в м. Київ. Рухались в напрямку м. Києва, зупинились на повороті дороги в «кармані» для розвороту. Розвертаючись в бік м. Києва вони перетнули дорогу заїхали в «карман» для розвороту і раптом відбувся удар в їх автомобіль.

- даними з рапорту слідчого Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про виявлення кримінального правопорушення від 26.08.2013 року, відповідно до якого 26.08.2013 року о 18 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 29 км. +950 метрів трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «MAZDA 3» д.н.з. НОМЕР_13 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по дорозі Київ-Чоп в напрямку м. Київ і скоїв зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_5 В наслідок даної ДТП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесних ушкоджень (а.с. 33 );

- даними з протоколу огляду місця ДТП з фото таблицями до нього від 26.08.2013 року, згідно якого проведено огляд автодороги Київ-Чоп 29 км + 950 м. (а.с. 35-42);

- даними з протоколу огляду і перевірки технічного стану транспорту від 26.08.2013 року, відповідно до якого під час огляду автомобіля марки «ЗАЗ-ДЕУ» державний номерний знак НОМЕР_10 були виявлені наступні пошкодження: розбито лобове скло, заднє вітрове скло, скло передніх правих та задніх правих дверей, задні правий та лівий габаритні вогні, передня права дверка, задня права дверка, задній бампер, задня кришка багажнику, заднє праве крило, заднє ліве крило, задня панель багажного відсіку, права задня стійка даху (а.с. 43);

- даними з протоколу огляду і перевірки технічного стану транспорту від 26.08.2013 року, відповідно до якого під час огляду автомобіля марки «Мазда-3» д.н.з. НОМЕР_13 були виявлені наступні пошкодження: розбито передня права та ліва блок фари, передній капот, передня декоративна решітка, передній бампер, передні праве та ліве крила, передній державний номерний знак ( а.с. 46 );

- даними з протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 26.08.2014 року, відповідно до якого під час огляду встановлено, що ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння не перебував ( а.с. 48 );

- даними з висновку експерта №700А від 07.10.2013 року, відповідно до якого встановлено, що в момент первинного контакту автомобілів «МАЗДА-3», д.н.з. НОМЕР_13 та «ЗАЗ -ДЕО», д.н.з. НОМЕР_10, їх направляючі повздовжніх осей були розташовані під кутом 90…100 градусів, при відхиленні направляючої повздовжньої вісі автомобіля «ЗАЗ-ДЕО» праворуч по відношенню до направляючої повздовжньої вісі автомобіля «МАЗДА-3». В момент первинного контакту автомобілів «МАЗДА-3», д.н.з. НОМЕР_13 та «ЗАЗ -ДЕО», д.н.з. НОМЕР_10, повздовжня вісь автомобіля «МАЗДА-3» була розташована приблизно паралельно до повздовжньої вісі автодороги «Київ-Чоп», а повздовжня вісь автомобіля «ЗАЗ-ДЕО» була розташована приблизно перпендикулярно до повздовжньої вісі автодороги «Київ-Чоп». Також можна стверджувати, що в момент зіткнення автомобіль «ЗАЗ-ДЕО» повністю залишив межі проїзної частини автодороги в напрямку до м. Києва, після чого проїхав відстань близько 4 метрів, а автомобіль «МАЗДА-3» до заїзду в «карман» для розвороту рухався по узбіччю, яке прилягає до правого краю проїзної частини в напрямку м. Києва. Зіткнення автомобілів «МАЗДА-3», д.н.з. НОМЕР_14 та «ЗАЗ-ДЕО», д.н.з. НОМЕР_12 сталось в «кармані» для розвороту, який прилягає до проїзної частини автодороги в напрямку до м. Києва, в районі закінчення слідів гальмування автомобіля «МАЗДА-3» ( а.с. 54-61 );

- даними з висновку експерта №701А від 16.09.2013 року, відповідно до кого встановлено, що рульове керування автомобіля «МАЗДА-3» д.н.з. НОМЕР_13, на момент огляду знаходиться в технічно несправному працездатному стані через руйнацію пластикового корпусу підсилювача рульового керування. Дана несправність виникла в момент зіткнення. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля «МАЗДА-3» д.н.з. НОМЕР_14, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Стоянкова гальмівна система не досліджувалась, так як дана система призначена для утримання ТЗ в нерухомому стані, та не впливає на систему робочого гальма. При дослідженні системи рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля «МАЗДА-3» д.н.з. НОМЕР_13 несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування чи ситемі робочого гальма перед подією, не виявлено. При дослідженні системи рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля «МАЗДА-3» д.н.з. НОМЕР_13 несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування чи системі робочого гальма перед подією, не виявлено ( а.с. 66- 69 ).

- Даними з висновку експерта №343 від 07.12.2013 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога у ОСОБА_6 мались: забійна рана чола справа, гематома садна обличчя, кінцівок і тулуба, закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці. Описані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо в термін та за обставин вказаних в матеріалах. Забійна рана чола відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Гематоми та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень. Перелом променевої кістки в типовому місці відноситься до пошкоджень середньої важкості, як такий, що викликав довготривалий розлад здоровя ( а.с. 88 );

- даними з висновку експерта №21/Д від 24.01.2014 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога КОБСМЕ у ОСОБА_5 мались: закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку, оболонкова гематома лівої лобно-тімяної ділянки, масивний субарахноїдальний крововилив, гематома міжпівкульної щілини, геморагічне вогнище у мозолистому тілі з незначним проривом крові в лівий бічний шлуночок, двохстороння гігрома лобно-тімяної ділянки, лінійний перелом верхньої стінки лівої орбіти, уламковий перелом латеральної стінки правої орбіти, переломи передньої і латеральної стінок правої гайморової пазухи, гемо синус правої верхнє-щелепної, основної пазух, багато уламковий перелом правої виличної дуги, рвано-забійні рани правої вушної раковини, правої тімяної ділянки, пери орбітальна гематома справа. Закрита хребетно-спинно-мозкова травма грудного відділу хребта: лінійний перелом правого поперекового відростку в ділянці реберної ямки першого грудного хребця. Закрита травма грудей: переломи III,IV,V ребер справа по задній пахвовій лінії, VI,VII,VIII ребер справа по середній пахвовій лінії зі зміщенням. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо в термін та при обставинах, що вказані в матеріалах. Закрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Закрита хоебетно-спинно-мозкова травма грудного відділу хребта і закрита травма грудей відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для зрощення переломів хребця та ребер необхідно більше 21 дня ( а.с. 94-95 );

- даними з висновку експерта №43А від 17.02.2014 року, відповідно до якого в заданій дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ-ДЕО» р.н.з. НОМЕР_12 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній обстановці та при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля «МАЗДА-3» р.н.з. НОМЕР_13 ОСОБА_3, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України та п. 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення ( а.с. 100-101 );

- даними зі звіту по наданню медичних послуг від 21.03.2014 року, відповідно до якого встановлено суму затрат за лікування ОСОБА_5, а саме 21 506, 70 грн. ( а.с. 107-108 );

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, частково обвинувачений ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження в суді, в частині зіткнення автомобілів «МАЗДА-3» р.н.з. НОМЕР_13 та «ЗАЗ-ДЕО» р.н.з. НОМЕР_12 давали правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи. Покази обвинуваченого в частині того, що він не міг бачити стоячого автомобіля та вину у вчиненій ДТП частково покладає на потерпілого, суд вважає неправдивими та оцінює як намір уникнути від відповідальності, оскільки в цій частині вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та висновком експерта №700 від 07.10.2013 року, які узгоджуються між собою та свідчать про те, що зіткнення автомобілів «МАЗДА-3» р.н.з. НОМЕР_13 та «ЗАЗ-ДЕО» р.н.з. НОМЕР_12 відбулось в «кармані» для розвороту в районі закінчення слідів гальмування автомобіля «МАЗДА-3» р.н.з. НОМЕР_13, що свідчить про те, що автомобіль «ЗАЗ-ДЕО» р.н.з. НОМЕР_12 повністю залишив межі проїзної частини автодороги, а автомобіль «МАЗДА-3» до заїзду в «карман» для розвороту рухався по узбіччю, яке прилягає до правого краю проїзної частини в напрямку м. Києва.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю та кваліфікує його дії як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_3 раніше не судимий ( а.с. 120 ), за місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 121), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 122), має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 251 ).

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за доцільне призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті з позбавленням права керувати транспортними засобами та не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наявність на утриманні у ОСОБА_3 неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 162 ), відносно якої ОСОБА_3 батьківських прав не позбавлений ( а.с. 252 ), що злочин за ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином вчиненим з необережності, суд приходить до переконання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ЗУ «Про амністію у 2014 році» і звільняє його від відбування основного і додаткового покарання на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області було заявлено цивільні позови до ОСОБА_3, відповідно до яких прокурор просив суд стягнути з обвинуваченого витрати закладу охорони здоров'я (головного військово-медичного клінічного ордену ОСОБА_7 центру «Головний військово-клінічний госпіталь») на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 у сумі 21 506 (двадцять одна тисяча п'ятсот шість) грн. 70 коп. та витрати закладу охорони здоров'я Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 у сумі 367 (триста шістдесят сім) грн. 27 коп.

Потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов, відповідно до якого вони просили суд: стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка заключається у витратах на ліки, проведення аналізу визначення алкоголю в крові, витратах на оренду автомобіля швидкої допомоги для транспортування ОСОБА_5, у розмірі 26 007 (двадцять шість тисяч сім) грн. 41 коп. та заподіяну моральну шкоду, яка проявляється у відчутті сильного фізичного болю та порушенням нормальних життєвих зв'язків, у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, яка заключаться у матеріальному збитку, заподіяному внаслідок пошкодження автомобіля, витратах на ліки, витратах на послуги евакуатора та витратах на проведення експертного товарознавчого дослідження, у розмірі 56 406 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шість) грн. 25 коп. та заподіяну моральну шкоду, яка проявляється у відчутті сильного фізичного болю та порушенням нормальних життєвих зв'язків, у розмірі 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 просив суд залучити в якості співвідповідача по цивільному позову СК «Страховий капітал», мотивуючи свої вимоги тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована СК «Страховий капітал» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ № 4979614

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 та потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти вказаного клопотання заперечували мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до ст. 33 ЦПК України заміна відповідача можлива лише за клопотанням позивача, натомість вони вважають ОСОБА_3 та ОСОБА_8 належними відповідачами за даним позовом.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення цивільного позову частково з наступних підстав.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ № 4979614 зі строком дії з 10.03.2013 року по 09.03.2014 включно, укладеного між СК «Страховий капітал» та ОСОБА_8, застраховано цивільно-правову відповідальність водія автомобіля марки «Mazda 3» номерний знак НОМЕР_13, 2008 року випуску з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду, завдану життю і здоров'ю - 100 000,00 грн., з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн. та з нульовою франшизою (а.с. 125, т. 1).

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

При чому, відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» навіть за умови перебування за кермом автомобіля іншої особи, яка експлуатує транспортний засіб на законних підставах (в даному випадку - водій ОСОБА_3.), страховий поліс діє.

Відповідно до ст. 22 п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як зазначено в п. 16 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Враховуючи, що прокурор, цивільні позивачі та їх представник не зверталися до суду із клопотанням про залучення в якості співвідповідача страхової компанію в порядку ст. 33 ЦПК України, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановлення обставин щодо наявності підстав стягнення завданої матеріальної шкоди зі страховика, що, у свою чергу, не може слугувати підставою для покладення даних витрат на цивільних відповідачів, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цивільного позову прокурора та позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Одночасно з вищевикладеним, суд вважає за необхідне роз'яснити, що цивільні позивачі не позбавлені права звернутись до суду із відповідним позовом до страховика у порядку цивільного судочинства, у процесі розгляду якого мають бути встановлені обставини виплати страховиком страхового відшкодування.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд визнає обґрунтованими твердження ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 вони відчули моральні страждання у зв'язку із заподіянням больових відчуттів внаслідок ДТП, погіршенням стану здоров'я; були позбавлені можливості вести нормальний спосіб життя, характерний для їхнього віку; у них погіршилися гармонійні адаптовані умови їх життєдіяльності; порушилась їх душевна рівновага.

Однак, розмір моральної шкоди в сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_5 та 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_6, суд вважає завищеним. З врахуванням засад розумності та справедливості, вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, матеріального стану обвинуваченого, визначає розмір відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_5 в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн., а для ОСОБА_6 в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. , які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п. 5 ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати у кримінальному провадженні покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три ) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 ( один ) рік.

На підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування основного і додаткового покарання.

Цивільний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 20 000 ( двадцять тисяч ) грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 10 000 ( десять тисяч ) грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про стягнення з ОСОБА_3 витрат закладу охорони здоров'я (головного військово-медичного клінічного ордену ОСОБА_7 центру «Головний військово-клінічний госпіталь») на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 у сумі 21 506 (двадцять одна тисяча п'ятсот шість) грн. 70 коп. - залишити без задоволення.

Цивільний позов прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про стягнення з ОСОБА_3 витрат закладу охорони здоров'я Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 у сумі 367 (триста шістдесят сім) грн. 27 коп.- залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Науково - Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру при ГУМВС України в Київській області ( р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298 ) витрати за проведення експертизи у розмірі 2 788 ( дві тисячі сімсот вісімдесят вісім ) грн. 40 коп.

Речові докази по справі: автомобіль марки «МАЗДА-3» р.н.з. НОМЕР_13 - повернути у власність ОСОБА_8 та автомобіль «ЗАЗ-ДЕО» р.н.з. НОМЕР_12 - повернути у власність ОСОБА_10 ( а.с. 49 ).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.