Decision № 4023121, 30.06.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2009 р. Справа № 3/134/09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40

До: Миколаївського районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Миколаївській області

54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 164

про стягнення заборгованості в сумі 18 263,21 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРИСУТНІ:

Від позивача – Колодяжна Ю.А., за довіреністю;

Від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію у сумі 16 196,28 грн., інфляційні витрати у сумі 991,04 грн., пеню в розмірі 940,41 грн. та 3% річних в сумі 135,48 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 38/726 від 27.11.2008 р. укладеного між сторонами.

Позивач в позові та в своїх поясненнях зазначає, що відповідачу згідно умов договору від 12.12.96р. була відпущена активна енергія, але відповідач частково здійснив оплату за спожиту активну електроенергію, тому позивач просить стягнути суму 16 196,28 грн. боргу за активну електроенергію за період з 10.09.2008 р. по 10.04.2009 р.

30.06.09 р. в судовому засіданні позивач виконав вимоги ухвали суду та надав розгорнутий розрахунок суми позову.

Відповідач про час судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, але вимоги ухвали суду від 01.06.09 р. не виконав, представника в судове засідання з невідомих причин не направив.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.1996р. між сторонами був укладений договір № 2129/44, який 27.11.2008 р. було переукладено з присвоєнням № 38/726, згідно умов п. 1 якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 15 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.3.1, 2.3.3, 2.3.4 договору відповідач зобов’язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків»та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Згідно з умовами додатку № 10 «Про порядок розрахунків», який є невід’ємною частиною зазначеного договору споживач зобов’язаний проводити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію 10 числа поточного місяця згідно розрахунку виданого енергопостачальною організацією.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вищевказаного договору позивач відпустив відповідачеві електроенергію в період з 10.09.2008 року по 10.04.2009 року на загальну суму 21016,28 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач же свої обов’язки по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін не виконує в повному обсязі. Часткові проплати були проведені відповідачем в розмірі 940,00 грн. –25.03.09 р. за лютий місяць 2009 року; 2940,00 грн. –06.03.09 р. та 940,00 грн. –23.04.09 р.

Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом за розрахунком позивача складає в сумі 16 196,28 грн. Заперечення на позов з відповідними доказами відповідач суду не направив, обставин на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог в суді не спростував.

За правилами ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм процесуальним правом спростувати вимоги позивача по даній справі не скористався.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 –2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 4.2.1 договору №38/726 від 27.11.08р. за розрахунком позивача відповідачеві обґрунтовано нараховано пеню в сумі 940,41 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 135,48 грн. та 991,04 грн. збитків, пов’язаних з інфляцією.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Миколаївського районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Миколаївській області, (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 164, код 08674382) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) суму 16 196,28 грн. боргу за активну електроенергію, пеню в сумі 940,41 грн. 3% річних від суми заборгованості 135,48 грн., збитків, пов’язаних з інфляцією в сумі 991,04, 183,00 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова