Decision № 4022552, 16.06.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа№ 23/118

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства (надалі –ПП) “Софія Тойс”, м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів,

про стягнення 81223,93 грн.

За участю представників:

від позивача Ключ О.В. - представник,

від відповідача –не з”явився.

Суть спору: ПП “Софія Тойс”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів, 71075,06 грн. основного боргу, 5857,78 грн. пені, 3291,09 грн. інфляційних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору № ТП-814 від 01.10.2008 р., ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштових відправлень № 4359072 та № 4359080).

Суд вважає за можливе розглянути спір у справі на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

25.05.2009 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис щодо зміни відповідачем місцезнаходження. Однак, провадження у справі порушено судом 22.05.2009 р. Відтак, спір розглядається господарським судом Львівської області на підставі ч. 3 ст. 17 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. За договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами у справі 01 жовтня 2008 р. укладено Договір № ТП-814. Згідно з умовами цього договору (п.п. 1.1., 1.2., 3.3., 6.2.) позивач зобов”язувався систематично поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов”язувався приймати товар та оплачувати його. Предметом поставки за цим договором визначено товар: дитячі іграшки. Сторони погодились, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку один раз в 30 днів за реалізований товар з моменту його отримання від постачальника за умови своєчасного надання ним усіх, передбачених Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання усіх, передбачених Договором та чинним законодавством України документів на товар, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування. На підставі Договору № ТП-814 від 01 жовтня 2008 р., по видаткових накладних № РН-0000021 від 21.10.2008 р., № РН-0000022 від 21.10.2008 р., № РН-0000023 від 21.10.2008 р., № РН-0000024 від 21.10.2008 р., № РН-0000025 від 21.10.2008 р., № РН-0000026 від 24.10.2008 р., № РН-0000027 від 24.10.2008 р., № РН-0000028 від 27.10.2008 р., № РН-0000031 від 07.11.2008 р. № РН-0000038 від 14.11.2008 р., № РН-0000040 від 14.11.2008 р., РН-0000041 від 14.11.2008 р., РН-0000047 від 21.11.2008 р., РН-0000048 від 25.11.2008 р., РН-0000049 від 25.11.2008 р., РН-0000050 від 25.11.2008 р., РН-0000051 від 25.11.2008 р., РН-0000052 від 25.11.2008 р., РН-0000056 від 12.12.2008 р., РН-0000057 від 12.12.2008 р., РН-0000058 від 15.11.2008 р., РН-0000059 від 15.12.2008 р., РН-0000060 від 15.12.2008 р., РН-0000061 від 15.12.2008 р., РН-0000062 від 15.12.2008 р., по наявних у матеріалах справи довіреностях позивач поставив відповідачу дитячі іграшки загальною вартістю 102075,06 грн. Вказана продукція оплачена відповідачем частково, в розмірі 30 000 грн. (банківські виписки від 23.12.2008 р. та від 05.01.2009 р.). Станом на день розгляду справи судом неоплеченим залишився поставлений товар на суму 72075,06 грн. вказане підтверджується також підписаним сторонами та скріпленим їхніми печатками актом звірки розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвали суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем 72075,06 грн. боргу. Відтак, 72075,06 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦКУ, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Позивачем також обгрунтовано заявлено до стягнення на підставі п. 6.2. договору № ТП-814, ст.ст. 549, 611 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України 5857,78 грн. пені за прострочення виконання відповідачем зобов”язань, з оплати продукції, поставленої по накладних № РН-0000038 від 14.11.2008 р., № РН-0000040 від 14.11.2008 р., РН-0000041 від 14.11.2008 р., РН-0000047 від 21.11.2008 р., РН-0000048 від 25.11.2008 р., РН-0000049 від 25.11.2008 р., РН-0000050 від 25.11.2008 р., РН-0000051 від 25.11.2008 р., РН-0000052 від 25.11.2008 р., РН-0000056 від 12.12.2008 р., РН-0000057 від 12.12.2008 р., РН-0000058 від 15.11.2008 р., РН-0000059 від 15.12.2008 р., РН-0000060 від 15.12.2008 р., РН-0000061 від 15.12.2008 р., РН-0000062 від 15.12.2008 р. Крім цього, законними та такими, що підлягають задоволенню на підставі норм ст. 625 ЦК України, є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3291,09 грн. інфляційних, нарахованих в залежності від дати виникнення зобов”язань з оплати продукції по вищеперелічених накладних (з 14.12.2008 р. по 14.01.2009 р.). Вказані суми також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 17, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд 7, кімната 1, код ЄДРПОУ 13827416) на користь Приватного підприємства “Софія Тойс” (79058, м. Львів, вул. Замарстинівська, 127, ЄДРПОУ 35775308) 72075,06 грн. заборгованості, 5857,78 грн. пені, 3291,09 грн. інфляційних, 812,24 грн. державного мита та 312,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Бортник О.Ю.