№ 40225455, 01.08.2014, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/3876/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2014 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6 585,46 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2014 року до суду надійшов адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6 585,46 грн.

Ухвалою від 03 липня 2014 року відкрито скорочене провадження у зазначеній адміністративній справі, відповідачеві запропоновано подати у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

12 липня 2014 року відповідачем - фізичною особою ОСОБА_1 отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, але жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Фізична особа ОСОБА_1 є платником податків передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( із змінами і доповненнями), яким пунктом 1.1 ст.1 встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно довідки Роздільнянської ОДПІ в Одеській області від 10.05.2014 р. № 5288/10/15-24-25 станом на 19.05.2014 р. ФО ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом в сумі 6585,48 грн., а саме: - по податку на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500) - сума боргу складає 6 585,48 грн., в т.ч. по осн. платежу в сумі - 6 585,48 грн., який виник згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 25.04.2013 р. № 1300005426 на загальну суму 10 068,22 грн. (залишок боргу склав 6 585,48 грн.) залишок несплаченої пені склав - 17,26 грн., яка була нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкових зобов'язань нарахованого згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 25.04.2013 р. № 130005426.

Роздільнянською ОДПІ в Одеській області вжиті заходи щодо погашення суми боргу, а саме, 10.09.2013 р. ОСОБА_1 вручено податкову вимогу від 04.09.2013 р. № 3934-17 (а.с. 8).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума вказаної заборгованості не погашена.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Конституцією України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України встановлюється обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 ПК України).

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.1. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.п. 287.1, 287.3, 287.4 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України ,у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Суд зазначає, що приписи ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями пп. 20.1.19 та пп.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також застосувати до платників фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та (або) податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно вимог п.4 ч.1 та ч.2 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим кодексом строк оскарження. Суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

Положеннями ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 35, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6 585, 28 грн - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_2) податковий борг в сумі 6 585,48 грн. по орендній платі з фізичних осіб ( код платежу 13050500) на р/р 33218815700397 в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37958382 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги має бути одночасно надіслана особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М.Токмілова