Decision № 40220117, 18.08.2014, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15231/14 18.08.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівест Медіа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраліт-Плюс Україна»

про стягнення 21505 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Шевченко М.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнівест Медіа» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраліт-Плюс Україна» (далі - Відповідач) 21505 грн. заборгованості за Договором про надання рекламних послуг № 2121/19380р від 14.02.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, не оплатив надані Позивачем послуги.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

В судове засідання представники Відповідача не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи. А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як рекламістом, та Відповідачем, як рекламодавцем, 14.02.2014 було укладено договір № 2121/19380р (далі - Договір), за умовами якого Рекламіст зобов'язується на замовлення Рекламодавця надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних матеріалів на сторінках журналу «Огородник» (далі - Видання), а Рекламодавець зобов'язується прийняти і оплатити вартість наданих Рекламістом послуг на умовах Договору.

Строк дії Договору в п. 10.1 сторони встановили до 31.12.2014.

За умовами розділу №4 Договору, ціна вартості послуг за цим Договором вказується в додатках до Договору, які є невід'ємною частиною Договору. Оплата за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів здійснюється Рекламодавцем в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Рекламіста згідно з виставленими останнім рахунками-фактурами. Строки оплати за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів зазначаються у додатках до Договору.

Відповідно до умов розділу №5 Договору, днем виконання Рекламістом зобов'язань за цим Договором є дата виходу тиражу Видання, в якому, згідно з Планом розміщення реклами або за вибором Рекламодавця, повинна бути розміщена реклама Рекламодавця. Факт надання послуг Рекламістом та прийняття наданих послуг Рекламодавцем оформлюється шляхом підписання Акту надання послуг.

У додатку №1 від 14.02.2014 до Договору сторони погодили надання у березні 2013 року Позивачем Відповідачу обумовлених умовами Договору послуг на загальну суму 21505 грн., та встановили термін оплати до 25.03.2014.

За умовами Договору та на підставі вищевказаного додатку, Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру від 14.02.2014 на оплату 21505 грн.

Факт надання обумовлених додатком №1 від 14.02.2014 до Договору послуг на суму 21505 грн. підтверджується актом від 03.03.2014, що містить підписи директорів сторін, та скріплений печатками підприємств.

Претензій щодо надання послуг по розміщенню реклами згідно додатку №1 від 14.02.2014 до Договору від Відповідача не надходило, та оплати наданих послуг також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Так, Відповідач, замовивши та отримавши послуги за умовами Договору та згідно з додатком №1 від 14.02.2014 до Договору, заперечень проти якості та обсягів цих послуг не висловив, проте їх оплату не здійснив (матеріали справи не містять доказів протилежного), а відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 21505 грн. заборгованості згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, оскільки Позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то частина судового збору, сплачена Позивачем, підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраліт-Плюс Україна» (м. Київ, вул. Скляренка, 9; ідентифікаційний код 37445657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівест Медіа» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10; ідентифікаційний код 33257927) 21505 (двадцять одну тисячу п'ятсот п'ять) грн. заборгованості, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнівест Медіа» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10; ідентифікаційний код 33257927) 644 (шістсот сорок чотири) грн. судового збору з Державного бюджету України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.08.2014

Суддя Сташків Р.Б.