Справа № 522/5298/14-ц
Номер провадження 2/522/5160/14
У Х В А Л А
« 21» серпня 2014 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Суворової О.В.,
при секретарі - Бондаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, за участю третіх осіб Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними розпоряджень, свідоцтва про право власності, договору купівлі - продажу, витребування майна та виселення, -
В С Т А Н О В И В :
Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, КП «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, за участю третіх осіб Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними розпоряджень, свідоцтва про право власності, договору купівлі - продажу, витребування майна та виселення.
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, здійснювати дії, щодо відчуження, розпорядження будь - яким шляхом, проведення будь - яких будівельних робіт щодо квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 21 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси згідно рішення Одеської обласної ради народних депутатів УРСР від 25.11.1991 року «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», управлінням яким здійснює Департамент комунальної власності Одеської міської ради на підставі положення «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року №384-VI.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом , у провадженні якого перебуває справа , в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з витягу Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.07.2014 року квартира АДРЕСА_1, належить відповідачці ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. п. 1, 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або у інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, при з'ясуванні обставин щодо доцільності забезпечення позову, а також, що майно, на яке просить накласти арешт Департамент комунальної власності Одеської міської ради, є предметом спору, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання останнього щодо забезпечення позову, до вирішення справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, за участю третіх осіб Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними розпоряджень, свідоцтва про право власності, договору купівлі - продажу, витребування майна та виселення - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Заборонити ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, здійснювати дії щодо відчуження, розпорядження будь - яким шляхом, проведення будь - яких будівельних робіт щодо квартири АДРЕСА_1.
Копію ухвали для виконання направити до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області (м. Одеса вул. Старицького, 10-а).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В.Суворова
21.08.2014
The court decision No. 40217385, Prymorskyi District Court of Odesa City was adopted on 21.08.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 522/5298/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: