Decision № 40215345, 21.08.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.14р. Справа № 904/4671/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ-НАФТА", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Сердійчук О.Л., дов. №05-2/63 від 04.06.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "БМ БАНК" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ-НАФТА" (далі-Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем істотних умов Договору купівлі-продажу нерухомого майна №797 від 27.05.2010 року в частині здійснення оплати за проданий останньому об'єкт оренди, що тягне за собою наслідком розірвання договору, передбачене з підстав, викладених в статті 651 Цивільного кодексу України.

22.07.2014 року Позивач направив на адресу господарського суду доповнення до позовної заяви, з урахуванням яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

24.07.2014 року Відповідач направив на адресу суду клопотання в якому просить перенести розгляд справи та вказує про те, що проти позову заперечує відзив буде надано пізніше.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, за 18865454 станом на 19.06.2014 року, юридична адреса Відповідача: 49069, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 16. (а.с.17-19, 37-41).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 24, 51, 57), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2010 року між Публічним акціонерним товариством "БМ БАНК" (далі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАКТ-НАФТА" (далі-Покупець) був укладений Договір купівлі-продаж нерухомого майна, 27.05.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №797 (далі-Договір).

Згідно статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та сплатити обговорену грошову суму за належне Продавцю нерухоме майно, яким є нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №58) (в літ. А), загальною площею 264,80 метрів квадратних, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 12.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, сторони домовились, що продаж вчинюється за 2 957 184 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ. Вказану суму Покупець зобов'язався сплатити Продавцю до 31.12.2010 року, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця; факт проведення розрахунку (виконання зобов'язання) за Договором буде підтверджений зарахуванням грошових коштів на рахунок Продавця.

Передача майна здійснюється Продавцем Покупцю після підписання Договору купівлі-продажу нерухомого майна. Передача майна Продавцем та прийняття його Покупцем оформлюється шляхом підписання Акту прийому-передачі майна, який є невід'ємною частиною Договору. (п. 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору Покупець зобов'язався:

- у встановлений Договором термін сплатити ціну продажу майна;

- прийняти майно у встановлений Договором термін.

Право власності на вказане майно у Покупця виникає з моменту державної реєстрації Договору, незалежно від факту сплати. (п. 4.2 Договору).

Тогож дня, 27.05.2010 року сторони підписали Акт прийому-передачі вказаних вище нежитлових приміщень.

Відповідно до вимог ст.. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація Договору підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру правочинів за №8580969 від 27.05.2010 року. (а.с. 8) набувачем за яким на вказане вище нерухоме майно є Відповідач.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за №26386315 від 11.06.2010 року, право власності - на нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №58) (в літ. А), загальною площею 264,80 метрів квадратних, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 12 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАКТ-НАФТА" (а.с.9).

Статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином підписавши вказаний Договір у Відповідача з'явився обов'язок виконати його за всіма істотними умовами, зокрема в частині оплати за набуте майно, що передбачене п.п. 2.1, 3.3 Договору.

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, Відповідач умови Договору в частині оплати за продане йому майно не виконав, суму в розмірі 2 957 184 грн. 00 коп. у строк до 31.12.2010 року (п. 2.1 Договору) не перерахував.

Претензією №04/435/1 від 01.11.2012 року Позивач повідомив Відповідача про порушення ним умов Договору та вимагав сплатити обумовлену суму в розмірі 2 957 184 грн. 00 коп. (а.с.10).

Відповідач відповіді на претензію та доказів сплати суми в розмірі 2 957 184 грн. 00 коп. станом на час розгляду справи не надав.

Листом від 02.12.2013 року за №34 Відповідач звернувся до Позивача з Пропозицією про розірвання спірного Договору (а.с. 30).

З заявою за №04/09-483 від 26.12.2013 року про вчинення нотаріальної дії (розірвання договору купівлі-продажу) Позивач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі-Нотаріус), в якій просив нотаріуса посвідчити договір про розірвання спірного Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.05.2010 року (а.с. 31).

Листом №22/01-16 від 19.06.2014 року (а.с. 33) Нотаріус повідомив Позивача про неможливість розірвання Договору, оскільки за даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, згідно з інформаційною довідкою останнього НЖ-2014 №5235 від 03.02.2014 року (а.с. 32), право власності на вищевказані нежитлові приміщення зареєстровані за юридичними особами, які не є сторонами спірного Договору купівлі-продажу нерухомого майна.

У зв'язку з викладеним Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів шляхом пред'явлення позову про розірвання Договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 631 ЦК України встановлює, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК Украйни).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, в порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду фактичного перерахування грошових коштів в сумі 2 957 184 грн. 00 коп. на виконання умов спірного Договору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову, оскільки невиконання Відповідачем умов щодо оплати за продане останньому нерухоме майно в сумі 2 957 184 грн. 00 коп. є порушенням однієї з істотних умов спірного Договору в розумінні відповідних положень законодавства, а отже, як наслідок, тягне за собою розірвання вказаного Договору.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір купівлі-продаж нерухомого майна, укладений між Публічним акціонерним товариством "БМ БАНК" (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122, ЄДРПОУ 33881207) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАКТ-НАФТА" (49069, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 16, ЄДРПОУ 31276974), що 27.05.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №797.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ-НАФТА" (49069, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 16, ЄДРПОУ 31276974) на користь Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122, ЄДРПОУ 33881207) 1 218 грн. 00 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

21.08.2014 року