Decision № 4021163, 11.06.2009, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.09

Справа № 7/75-09.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Роменського відділення № 147 ВАТ «Ощадбанк»

До відповідача: Липоводолинської райспоживспілки

Про стягнення 45 000 грн. 00 коп.

Суддя Рижков М.Б.

Секретар с/з Малюк Р.Б.

Представники сторін:

Від позивача – Васюк О.В. (довіреність б/н від 27.03.2009 року)

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором від 13.04.1998 року в розмірі 45 000 грн. 00 коп.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повернути на адресу господарського суду Сумської області поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.05.09р., тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 Гоподарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

13 квітня 1998 року між позивачем та Липоводолинським хлібохарчокомбінатом був укладений кредитний договір № 1, відповідно до умов якого банк зобов’язувався надати позичальнику кредит у сумі п’ятдесят тисяч гривень на строк до 13 квітня 1999 року зі стягненням за користування кредитом 55 відсотків річних, а за непогашену в строк заборгованість нараховується підвищений відсоток у розмірі 110 відсотків річних.

Пунктом 2.3 кредитного договору № 1 від 13.04.1998 року встановлений графік погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором із позичальником – Липоводолинським хлібохарчокомбінатом райспоживспілки було укладено договір застави від 22.04.1998 року, з нотаріальним посвідченням. Відповідно до вказаного договору заставодавець - Липоводолинський хлібохарчокомбінат райспоживспілки надав заставодержателю – Липоводолинському відділенню Ощадбанку № 3240 в заставу товарно-матеріальні цінності згідно опису майна що надається в заставу від 13.04.1998 року. Всього на суму сто тисяч гривень. Договором застави передбачено, що суму кредиту заставодавець зобов’язується повернути заставодержателю до 13 квітня 1999 року з процентами за користування кредитом з виплатою у розстрочку, згідно з графіком по кредитному договору № 1 від 13.04.1998 року. Заставодержатель в разі невиконання заставодавцем зобов’язання по цьому договору в зазначений термін, набуває право звернення для примусового стягнення предмету застави з метою його реалізації та повернення наданого кредиту, процентів за користування ним, а також пені. Дія цього договору припиняється виконанням зобов’язання по ньому.

У зв’язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту, 13 квітня 1999 року на адресу державного нотаріуса Липоводолинської нотаріальної контори позивачем направлено відношення про вчинення виконавчого напису на примусове стягнення 46740 грн. 15 коп.

Як зазначає позивач, у зв’язку з відсутністю заставного майна він не реалізував свого законного права.

Відповідно до витягу із засідання правління Липоводолинської райспоживспілки № 26 п.2 від 05 травня 1999 року, вирішено віддати під заставу Липоводолинському відділенню Ощадбанку по взятому кредиту хлібохарчокомбінатом приміщення банку «Укоопспілка» в смт. Липова Долина, вул. Чапаєва, 2, яке знаходиться на балансі райспоживспілки.

Згідно довідки № 118 від 13.05.1999 року виданої правлінням Липоводолинської райспоживспілки, балансова вартість приміщення банку «Укоопспілки» в смт. Липова Долина, вул. Чапаєва, 2, станом на 01.05.1999 року складає сімдесят тисяч гривень.

10.04.2001 року установою банку та відповідачем, який є гарантом за кредитним договором № 1 від 13.04.1998 року, укладено договір, відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався передати позивачу для обліку на балансі приміщення банку «Укоопспілка», відповідач зобов’язувався оформити в бюро технічної інвентаризації належну документацію для встановлення права власності, а позивач зобов’язувався прийняти для обліку на балансовому рахунку № 3409 «Майно, що перейшло у власність банку, як заставодержателя».

У зв’язку з невиконанням умов вищезазначеного договору, на адресу відповідача було направлено претензію про погашення заборгованості за кредитом в сумі 45 тис. грн.

13.12.2002 року на адресу установи банку надійшла відповідь на претензію, в якій зазначено, що претензійні вимоги установи банку не визнанні.

В зв’язку з вищевикладеним, позивач був змушений звернутись до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов’язання по договору, надав кредитні кошти відповідачу в розмірі п’ятдесят тисяч гривень.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 1, 2.3 кредитного договору № 1 від 13.04.1998 року передбачено, що Липоводолинський хлібохарчокомбінат зобов’язується повернути суму кредиту до 13 квітня 1999 року згідно встановленого договором графіку.

Пунктом 2.2 зазначеного договору також встановлено, що позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту і процентів за користування ним.

Відповідно до п. 2.13 кредитного договору № 1 від 13.04.98 р. позичальник зобов’язується відповідати власними коштами і майном по своїх зобов’язаннях, що випливають з умов цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Через відсутність заставного майна позивач не зміг задовольнити свої вимоги.

Відповідно до договору від 10.04.2001 року відповідач, з метою остаточного вирішення питання погашення простроченої заборгованості по кредитному договору № 1 від 13.04.1998 року, зобов’язувався передати позивачу для обліку на балансі приміщення банку «Укоопспілка» та оформити в БТІ належну документацію для встановлення права власності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином. Таким є виконання з додержанням визначених законодавством певних умов, якими щодо кредитних договорів є, зокрема, повернення, строковість та платність.

Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по кредитному договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Липоводолинської райспоживспілки (42500, Сумська область, смт. Липова Долина, вул. Чапаєва, 2, код 01765638) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Роменського відділення № 147 ВАТ «Ощадбанк» (42000, м. Ромни, вул. Леніна, 1, код 02764977) 45 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 450 грн. 00 коп. – державного мита та 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.Б. Рижков

Повний текст рішення складений та підписаний 16.06.2009 року