Decision № 4019716, 19.06.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/155

19.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ей Бі Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кьютек-Крим»про стягнення 35 953,61 грн. за участю представників позивача –Локшина А.В., довіреність № 1374 від 01.07.2008 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 28 593,58 грн. основного боргу, 655,18 грн. пені, 893,54 грн. інфляційної складової боргу, 81,91 грн. 3% річних, 5 729,40 грн. штрафу, а загалом 35 953,61 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 080222-100/ФЛ-Ю-А від 22.02.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.04.2009 року.

У судовому засіданні 19.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 080222-100/ФЛ-Ю-А, за умовами якого лізингодавець надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (додаток № 2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Пунктом 3.1. договору було встановлено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

На підставі п. 3.4.1. договору лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долара США (крім авансового лізингового платежу).

Згідно п. 8.2.1. договору лізингоодержувач зобов’язався щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами (Додаток № 3 до цього договору).

На виконання умов договору позивач згідно підписаного сторонами Акту прийому-передачі майна в користування за договором фінансового лізингу № 080222-100/ФЛ-Ю-А від 22.02.2008р. передав майно, а саме: автомобіль Toyota Corolla, 2008 року випуску, державний номер АА 6633 СХ, номер кузова JTNBV58EX0J014274, а лізингоодержувач прийняв вищевказане майно в користування (фінансовий лізинг).

Зібрані у справі докази свідчать, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури: № СФ-0010754 від 26.11.2008р., № СФ-009296 від 26.12.2008р., № СФ-9000628 від 26.01.2009р., № СФ-901750 від 22.02.2008р.

Проте, відповідач лізингові платежі на суму 28 593,58 грн. не оплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором фінансового лізингу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання зі сплати лізингових платежів та має перед позивачем заборгованість у сумі 28 593,58 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 28 593,58 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 11.2.1. договору за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. даного договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору), та інших платежів, передбачених договором –пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Згідно п. 11.2.3. договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов’язку з утримання його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1. цього договору, порушення умов п. 14.7. цього договору лізингоодержувач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати лізингових платежів нараховано 655,18 грн. пені та у зв’язку з ненаданням за період з 1 кварталу по 4 квартал 2008 року звіту нараховано 5 729,40 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення 655,18 грн. пені та 5 729,40 грн. штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання зі сплати лізингових платежів за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню 893,54 грн. інфляційної складової боргу та 81,91 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Державне мито у сумі 359,55 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кьютек-Крим»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, літера «А», код 33832201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ей Бі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код 33880354) 28 593 (двадцять вісім тисяч п’ятсот дев’яносто три) грн. 58 коп. основного боргу, 655 (шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 18 коп. пені, 893 (вісімсот дев’яносто три) грн. 54 коп. інфляційної складової боргу, 81 (вісімдесят одну) грн. 91 коп. 3% річних, 5 729 (п’ять тисяч сімсот двадцять дев’ять) грн. 40 коп. штрафу, 359 (триста п’ятдесят дев’ять) грн. 55 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна