Decision № 4018918, 03.07.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/98

03.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прові»

до Приватного підприємства «Грань-С»

про стягнення заборгованості в розмірі 4 530,47 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача не з’явились;

від відповідача не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прові»(надалі ТОВ «Прові», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Грань-С»(надалі ПП «Грань-С», відповідач) суми боргу у розмірі 4 030, 47 грн. та 500,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 1412/07-1 від 14.12.2007р. за яким, відповідач зобов’язувався поставляти та передавати через мережу АЗС у власність позивача смарт-картки та нафтопродукти в асортименті. Після здійсненої оплати відповідачем не було відпущено нафтопродуктів на суму 4 030, 47 грн., чим порушено умови договору. На претензію позивача відповідач не відповів, сплачені кошти не повернув, у зв’язку з чим з посиланням на положення Цивільного кодексу України вказану суму заявлено до стягнення в судовому порядку.

Згідно з отриманою від позивача заявою останній просив суд розглянути справу без участі представника товариства за наявними в справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись відповідачу на юридичну адресу ПП «Грань-С»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 09.04.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 01.06.2009р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2007р. між ТОВ «Прові»та ПП «Грань-С»укладено договір поставки № 1412/07-1 за умовами якого останнє протягом строку дії договору зобов’язується поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) покупця смарт-картки та нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, неетильовані бензини Аі98, Аі95, А-92 та А-76, газ належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід’ємними частинами договору, а покупець (позивач у справі) зобов’язується приймати товар на АЗС та оплачувати його на умовах договору (п. 2.1 Договору).

Виконання зобов’язань за укладеним договором підтверджується видатковими накладними на відпуск нафтопродуктів, актом приймання-передачі пластикових смарт-карток, які залучені до матеріалів справи, про сплату коштів свідчать банківські виписки.

Порядок розрахунків погоджений сторонами у розділі 7 договору від 14.12.2007р., положення п. 7.1 передбачають оплату вартості товару в строк зазначений в рахунках-фактурах на умовах 100% попередньої оплати.

За умовами договору (п. 5.3) перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця.

Видаткові накладні, які підтверджують поставку оплаченого товару на користь позивача залучені до матеріалів справи, перелік здійснених оплат та суми на які проведено поставку товару зазначені у зведеному акті звірки складеному позивачем станом на 01.01.2009р..

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Перерахування позивачем коштів на виконання умов договору від 14.12.2007р. підтверджує належне виконання з боку позивача зобов’язань щодо оплати товару, який є предметом поставки за договором.

Згідно положень 8.1-8.2 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Строк дії договору складає один рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного однорічного періоду дії договору про намір припинити його дію.

Взяті згідно договору зобовязання щодо поставки покупцю товару за цінами, що діють на АЗС в момент поставки (п. 3.1), здійснення поставки товару на АЗС (п. 3.2 договору) відповідачем не виконані, станом на час подання позовної заяви до суду отримання оплаченого та належного позивачу бензину на суму 4 030, 47 грн. в порядку встановленому договором відповідачем не забезпечене.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки зобовязання щодо відпуску оплачених позивачем нафтопродуктів відповідачем не виконуються, позивач звернувся до останнього з претензією (вих. 52/09 від 15.06.2009р.), у якій виклав прохання погасити заборгованість за недопоставлені нафтопродукти. Сплачених коштів на вимогу позивача відповідачем не повернуто, відпуск нафтопродуктів на вказану суму не здійснено, доказів зворотнього суду не представлено.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв’язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 4 030, 47 грн. на яку не забезпечено відпуск бензину на умовах договору № 1412/07-1 від 14.12.2007р. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 500 грн. витрат за надану правову допомогу задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Договір про надання юридичних послуг № 16/03 від 15.01.2009р. укладено позивачем з суб’єктом підприємницької діяльності Дороніним А.О., який не є адвокатом в розумінні наведених положень (доказів суду не представлено).

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Грань-С»(03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа 11, кв. 123, р/р 26004035342802 в АКБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34833321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прові»(12245, Житомирська область, Житомирський район, с. Кодня, вул. Вокзальна 2, р/р 260083010784 в ЖФ АКБ «Укрсіббанк»МФО 311681, ідент. код 30853742) 4 030, 47 грн. (чотири тисячі тридцять гривень 47 копійок) сплачених коштів по договору від 14.12.2007р., витрат по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. (сто дві гривні) та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.І. Самсін