Справа № 127/5039/13-к
Провадження №11-кп/772/11/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Старинщук О. В.
Доповідач : Бурденюк С. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2014 року
Апеляційний суд Вінницької області
в складі:
головуючого: Бурденюка С.І.
суддів : Кривошеї А.І., Спринчука В.В
при секретарі: Луполі М.А.
з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
за участю захисника: ОСОБА_2
обвинуваченого: ОСОБА_3
розглянув «14» січня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2013 року в кримінальному провадженні № 11кп/772/417/2013 щодо -
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
судимого
21.05.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.І ст.309 КК України до штрафу в сумі 1700 гривень,
якого засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до 3-х (трьох ) років позбавлення волі.
Вирішено долю речових доказів .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення :
-автотоварознавчої експертизи № 130 від 18.11.2012 року на суму 588.00 (п'ятсот вісімдесят вісім ) гривень 00 копійок;
-дактилоскопічної експертизи № 286 від 13.11.2012 року на суму 352.80 (триста п'ятдесят дві ) гривні 80 копійок , а всього на загальну суму 940 (дев'ятсот сорок ) гривень 00 копійок .
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3 04.10.2012 р. близько 01.00год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, прибув до магазину «Продукти», що по вул. І.Богуна, 25 в м. Вінниці з метою захисту своєї дівчини, в якої виник конфлікт з групою невідомих чоловіків. Перебуваючи біля магазину, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля, марки «Fiat-Ducato» д.з. НОМЕР_1, який був припаркований біля магазину, під керуванням ОСОБА_4 та в грубій формі висловив йому претензії з приводу того, що він та двоє пасажирів його автомобіля не заступилися за його дівчину. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3, що ні він, ні його пасажири не причетні до конфлікту з його дівчиною, на що ОСОБА_3, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та, проявляючи буйство, нехтуючи загальноприйнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, в присутності інших громадян, умисно наніс рукояткою газового пістолету, який був при ньому, не менше трьох ударів ОСОБА_4 в область обличчя. ОСОБА_4, реально сприймаючи загрозу свого здоров'я з метою уникнення настання тяжких наслідків від злочинного посягання з боку ОСОБА_3 для себе та пасажирів, замкнувся в кабіні автомобіля, завів двигун автомобіля та почав рухатися з місця події, однак ОСОБА_3, вперто не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, вискочив на капот автомобіля та почав бити рукояткою пістолета. Руками та ногами по лобовому склу. Таким чином, ОСОБА_4 доїхав до будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії витягнув ОСОБА_4 проти його волі з кабіни автомобіля та почав наносити удари кулаками в область голови, однак, ОСОБА_4 вдалося вирватися та втекти з місця події.
В результаті злочинних дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді двох саден та поверхневої забійної рани в тім'яній ділянці справа, двох саден, двох саден в тім'яній ділянці, поверхневої забійної рани в ділянці хвоста лівої брови, синця на верхній повіці лівого ока, двох саден в ділянці лівого скату носа, які утворились від дії тупих твердих предметів, що згідно з даними висновку експерта №2814 від 04.12.2012 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У своїй апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2013 року в кримінальному провадженні № 11кп/772/417/2013 щодо ОСОБА_3, а провадження по справі закрити, посилаючись на те, що судом невірно було кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 296 КК України, сторони досягли примирення між собою. Шкода потерпілому була відшкодована, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 просив суд не застосовувати до ОСОБА_3 міру покарання, пов'язану з позбавлення волі. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_3 є єдиним годувальником в сім ї та має на утриманні матір, неповнолітню сестру та дружину.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_2. які підтримали апеляційну скаргу останнього, думку прокурора з приводу апеляційної скарги - про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а вирок вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2013 року в кримінальному провадженні № 11кп/772/417/2013 щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.
До таких висновків суд приходить з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 в скоєні злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим і підтверджується доказами, повно перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав вірну оцінку та визначив кінцеву юридично - правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст. 296 КК України .
Ухвалюючи вирок суд в повному об'ємі дослідив в сукупності всі надані докази ,провів їх детальний аналіз з відповідною оцінкою та ухвалив законний вирок.
Так, потерпілий ОСОБА_4 ,свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, чітко, послідовно, узгоджено та детально, як на досудовому слідстві та і під час судового розгляду в своїх показаннях зазначали про наявність в руках обвинуваченого пістолета , а тому логічно ,що компанія з 7-8 чоловіків побачивши обвинуваченого з пістолетом в руках розбіглась, а потерпілий з свідками намагались втекти з місця пригоди на автомобілі ,після того як обвинувачений направляв в їх бік пістолет , запитуючи потерпілого чому він не захистив його дівчину ,після того наніс йому декілька ударів в область голови потерпілого, після того почав бити рукояткою пістолета по лобовому склу автомобіля.
Відповідно до протоколу виїмки газового пістолета «ЕРМА 459 Г кал. 9 мм.
№ НОМЕР_2 від 18.10.2012 року в присутності понятих він був вилучений у вітчима обвинуваченого - гр.. ОСОБА_7 , що повністю узгоджується з матеріалами досудового розслідування .
На думку колегії суддів - 6-7 молодих чоловік могли розбігтися дійсно лише за умови наявності в руках обвинуваченого пістолета . Зазначеними показаннями свідків
ОСОБА_5, ОСОБА_6 та показаннями самого обвинуваченого спростовуються доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2 про відсутність в руках обвинуваченого пістолета. При апеляційному розгляді справи обвинувачений пояснив , що він в руці тримав запальничку «ZIPPO» чого раніше він взагалі не зазначав .А тому суд розцінює показання обвинуваченого непослідовними , плутаними та такими , що не відповідають дійсності та доведеним обставинам справи . В даному випадку обвинувачений обрав таку форму захисту , переслідуючи єдину мету - уникнення відповідальності за скоєне з призначенням відповідного покаранням .
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч.4 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганства) ,що супроводжувалось особливою зухвалістю ,вчиненого із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
В даному випадку, на думку апеляційного суду, в діях обвинуваченого є всі складові та ознаки особливої зухвалості - буйство, бешкетування поєднане з насильством , що спричинило тілесне ушкодження , пошкодження майна ,тривале порушення спокою громадян . Так як вбачається з матеріалів провадження та повністю доведено - стан обвинуваченого був буйним ,чого не заперечує сам обвинувачений - він пояснює що його стан був збуджений, що також доводиться показаннями багатьох свідків.
Крім того, кримінальне правопорушення тривало протягом значного терміну часу, розпочалось біля нічного магазину «Капкан» а закінчилось біля території цегельного заводу , що розташований по провулку Цегельний м. Вінниця .
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , доводиться актом судово - медичного дослідження № 2640 від 04.010. 2012 року.
Щодо визначеної кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст. 296 КК України, апеляційний суд погоджується з даною кваліфікацією , оскільки вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства , як застосування іншого предмета ,спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень ( ч.4 ст. 296 КК України ) суд враховує, що, обвинувачений ОСОБА_3 використовував як предмет газовий пістолет «ЕРМА 459 Г» кал. 9 мм. Внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4, реально сприймав загрозу застосування предмета - пістолета «ЕРМА 459 Г» кал. 9 мм. , злякався і це при умові того, що під час нанесення тілесних ушкоджень обвинувачений тримав пістолет, перед цим наставивши його на потерпілого .
Вказане підтверджується як показаннями самого потерпілого так і свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6., яким суд вірно дав оцінку як доказам у справі, і які є послідовними та узгодженими. Факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень не заперечує і обвинувачений.
В ч.2 ст.65 КК України зазначено «Особі , яка вчинила злочин , має бути призначено покарання , необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
Колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_3 при встановлених обставинах справи є законним.
Так , суд при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину - згідно ст..12 КК України - злочин є тяжким . Обставиною , що обтяжує покарання засудженому ОСОБА_3 суд вірно визнав - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння . Обставин, що пом'якшують покарання в судовому засіданні не встановлено . За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно. Суд враховує,що ОСОБА_3 раніше не судимий ,однак під час розслідування кримінального провадження за ч.4 ст. 296 КК України , обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 309 КК України , за яке 21.05.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області був засуджений до покарання у виді штрафу в сумі 1700 гривень, який на день розгляду кримінального провадження в апеляційному суді не сплачено. Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8, що обвинувачений ОСОБА_3 є єдиним годувальником в сім'ї та має на утриманні матір , неповнолітню сестру та дружину не підтверджені доказами..
З огляду на наведені вище обставини, суд вірно дійшов висновку , що виправлення , перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише за умови ізоляції його від суспільства з реальним відбуванням покарання у виді позбавлення волі на строк мінімальний строк - 3(три) роки.
Статтею 409 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства , які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне судове рішення , апеляційний суд не вбачає.
А тому,враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2013 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін .
На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Судді:
З оригіналом вірно.
The court decision No. 40168513, Vinnytsia Regional Court of Appeal was adopted on 14.01.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 127/5039/13-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: