Decision № 400612, 20.11.2006, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.11.2006

Справа №2-7/16451-2006

За позовом Фермерського господарства „Лоза”, с. Молочне Сакського району

До відповідача Державного підприємства радгосп-заводу „Євпаторійський”, с. Вересаєво Сакського району

Про стягнення 159310,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Романюк О. В., ю/к, дов. №53 від 05.03.2004 р.

Від відповідача – Кузьмова А. Д., предст., дов. №6 від 10.01.2006 р.

Суть справи: Фермерське господарство „Лоза” звернулось до Господарського суду АРК з позовною заявою до Державного підприємства радгосп-заводу „Євпаторійський” про стягнення 159310,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих йому позивачем за договором від 12.03.2004 р. юридичних послуг.

Відповідач проти позову заперечував за мотивами, викладеними в листі від 07.11.2006 р.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

12.03.2004 р. між Фермерським господарством „Лоза” (Виконавець) та Державним підприємством радгосп-заводом „Євпаторійський” (Замовник) був укладений генеральний договір про надання юридичних послуг №1, згідно п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання надавати юридичні послуги в об’ємі та на умовах, зазначених вказаним Договором. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання від імені Замовника та за його рахунок застосовувати міри юридичного характеру до контрагентів Замовника з ціллю здійснення розрахунків, а саме погашення боргових зобов’язань по раніш укладеним договорам, а також представництво інтересів Замовника в господарському суді по іншим позовним вимогам, в тому числі у справах про банкрутство (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунки між Замовником та Виконавцем здійснюються згідно з умовами договору, а за надання конкретних послуг згідно з доповненнями до вказаного Договору, після підписання акту про виконані роботи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання за договором та надав Державному підприємству радгосп-заводу „Євпаторійський” юридичні послуги на суму 15931 тис. грн., що підтверджується актом виконаних робіт №2 від 12.07.2004 р., наявним в матеріалах справи. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків №1 від 12.07.2004 р. кредиторська заборгованість Державного підприємства радгосп-заводу „Євпаторійський” перед Фермерським господарством „Лоза” складає 159310,00 грн. (а.с 10) та на момент подачі позову до суду в добровільному порядку відповідачем не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння міна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 159310,00 грн., у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за генеральним договором №1 від 12.03.2004 р., через що вимоги позивача суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства радгосп-заводу „Євпаторійський” (96524, Сакський район, с. Вересаєво, вул. Молодіжна, 45, код ЗКПО 00412990) на користь Фермерського господарства „Лоза” (96552, Сакський район, с. Молочне, вул. Новосадова, 1-7, код ЗКПО 24875418) суму заборгованості у розмірі 159310,00 грн., 1593,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.