Decision № 40048310, 29.07.2014, Poltava Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/412/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2253/14

Головуючий у 1-й інстанції Литвин М.М.

Доповідач Буленко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Буленка О.О.

Суддів: Карпушина Г.Л., Корнієнка В.І.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою директора ТОВ « Агрофірма " Вересень" - Стефанюк В.Ф.

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 16 травня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ТОВ « Агрофірма " Вересень" про визнання недійсними договорів оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 16 травня 2014 року позовні вимоги за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ТОВ « Агрофірма " Вересень" про визнання недійсними договорів оренди землі - задоволено.

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_2, від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.08.2009року за №040956200213 - визнано недійсним.

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_3 від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.08.2009року за №040956200185 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_4, від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 01.11.2009 року за №040956200213 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_5, від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 01.11.2009року за №040956200146 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_7 , від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.11.2009року за №040956200250 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_7 , від 15.03.2010року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 27.09.2010 року за №041056200167 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_8 від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.11.2009року за №040956200110 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_9, від 12.09.2008 року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.11.2009року за №040956200288 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_10 , від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.11.2009року за №040956200283 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_11 від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.08.2009року за №04956200183 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_12, від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 04.08.2009року за №040956200182 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_13, від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 22.07.2009року за №040956200089 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_14, від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 01.11.2009року за №040956200233 - визнано недійсним;

Договір оренди землі укладений між ТОВ «Агрофірма «Оболонь» та ОСОБА_15 від 12.09.2008року, зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 01.11.2009року за №040956200292 - визнати недійсним.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

З рішенням суду не погодився відповідач та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю

Апелянт вважає рішення суду таким, що постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, вказуючи, що судом першої інстанції неправильно оцінив докази, які мають значення для вирішення справи. Крім того, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що позивачами не надано доказів щодо порушення їх прав як власників земельних ділянок спірними договорами оренди земельних ділянок. Крім того, місцевим судом не було враховано, що позивачами пропущено строк позовної давності

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає, виходячи з наступного..

Судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 12.09.2008р. між позивачами та ТОВ «Агрофірма «Оболонь», було укладено договори оренди землі,. Вказані договори були зареєстровані в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи. 25 липня 2012 року проведено припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оболонь» шляхом приєднання до ТОВ «Агрофірма «Вересень» / а.с. 24 -88, 94-104/.

Також, 15.03.2010р. між позивачем ОСОБА_7 та ТОВ «Агрофірма «Оболонь», було укладено договір оренди землі , який був зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи / а.с. 89-93/.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми

Частинами 1,2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлені істотні умови, досягнення згоди з яких є обов'язковим для укладення договорів оренди землі. Відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов є підставою для визнання договорів недійсними.

На момент укладення спірних договорів оренди / , частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» були встановлені такі істотні умови для договорів оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Як вбачається з копій спірних договорів, останні не містять такої істотної умови про визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди.

В свою чергу, така істотна умова, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на момент укладення 12 вересня 2008 року договорів оренди землі в статті 15 Закону України «Про оренду землі» була відсутня.

Зміни до статті 15 Закону України "Про оренду землі", якими передбачено необхідність зазначення в договорах оренди землі такої умови, внесено Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, тобто після укладення спірних договорів. Вказаний Закон України від 16 вересня 2008 року № 509-VI регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності і зворотної дії в часі немає., з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивачів в даній частині позову.

Що стосується, договору оренди від 15.03.2010р., укладеного між позивачем ОСОБА_7 та ТОВ «Агрофірма «Оболонь, який був зареєстрований в Семенівському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи, то вказана угода не містить таких обов'язкових умов як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та не визначено сторони, яка несе ризик випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі, судом першої інстанції залишено поза увагою вимоги ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право. Так, судом не було враховано що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що, права позивачів порушуються у зв'язку з відсутністю в договорах оренди зазначених умов, їх істотності, а також судом не з'ясовано, в чому саме полягає порушення законних прав позивачів.

Наведене вище залишилось поза увагою суду першої інстанції, що призвело до передчасного висновку про недійсність договорів оренди.

В свою чергу, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги пропуску позивачами строку позовної давності для звернення до суду про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом першої інстанції правомірно взято до уваги свідчення позивачів в судовому засіданні, які не були спростовані відповідачем, про те, що позивачі дізналися про порушення їх прав після отримання від відповідача копій договорів оренди землі в приміщенні Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області в різний період часу в 2012 році, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перебіг позовної давності починається із 2012 року та не був пропущений позивачами до моменту звернення до суду.

Враховуючи те, що всупереч вимогам ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, позивачами не надано доказів, що укладені спірні договори оренди землі порушують їхні права, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу директора ТОВ « Агрофірма " Вересень" - Стефанюк В.Ф.- задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 16 травня 2014 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: ___ О.О.Буленко

Судді: _____ Г.Л. Карпушин ____ В.І.Корнієнко