Court ruling № 40043613, 04.08.2014, Chernihiv Regional Court of Appeal

Справа № 740/2211/14 Провадження № 22-ц/795/1623/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Марченко М. М. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.Мсуддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А.при секретарі:Позняк О.М.за участю:ОСОБА_5 представника ТОВ "Ніжин ТеплоМережі"- Шукліної Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на судовий наказ Ніжинського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості за комунальні послуги - теплову енергію, -

в с т а н о в и в:

02 червня 2014 року Ніжинським міськрайонним судом видано судовий наказ про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості за комунальні послуги - теплову енергію за період з 01 травня 2011 року по 28 лютого 2014 року в сумі 7112грн.89 коп.

24 червня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 02 червня 2014 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 04 липня 2014 року заяву ОСОБА_5 про скасування судового наказу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить суд скасувати судовий наказ, виданий Ніжинським міськрайонним судом від 02 червня 2014 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості за комунальні послуги - теплову енергію.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження доказів та їх оцінки.

Зазначає, що є розбіжності у сумі оплати за теплову енергію,оскільки лист-розрахунок, наданий заявником до суду, не може вважатись допустимим доказом. На думку ОСОБА_5 для розрахунку необхідно брати зняті покази з лічильника, що знаходиться в будинку. Вказує на наявність у нього висновку санітарно-епідеміологічної станції, неодноразове звернення з заявами про низький температурний режим у квартирі, який не відповідає санітарним нормам в опалюваний період, також зазначає, що з серпня 2010 року в квартирі відсутні батареї водяного опалення, і тому між ним та стягувачем наявні спірні правовідносини на основі, яких була заявлена вимога, тому даний спір повинен розглядатись у порядку позовного провадження, а судовий наказ підлягає - скасуванню.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «НіжинТеплоМережі» зазначає, що доводи апеляційної скарги про скасування судового наказу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення ОСОБА_5 та представника ТОВ «НіжинТеплоМережі» колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1-2 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутись особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.96 ЦПК України, судовий наказ може бути виданий у разі, коли заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

За змістом статті 98, пункту 2 частини 3 статті 100, статті 103 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Згідно ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до зазначеної норми закону та п.2 ч.8 ст.ст. 105-1 ЦПК України наявність спору про право є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, а на даній стадії для скасування судового наказу. Відповідно до п.9 Постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 ЦК України).

У пункті 13 вищезазначеної Постанови Пленуму зазначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відмовляючи в задоволені заяви про скасування судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5, не надано суду доказів, які б свідчили про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, підстави для скасування судового наказу відсутні.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, суд першої інстанції, постановив ухвалу від 04 липня 2014 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_5, без належного врахування обставин, що мають значення для справи та невірно застосував положення процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «НіжинТеплоМережі» при поданні заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги не надано договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання боржниками таких послуг, не додано документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.

Апелянт зазначає, що стягуючи з боржників солідарно на користь ТОВ «НіжинТеплоМережі» заборгованість за надані послуги теплову енергію за період з 01 травня 2011 по 28 лютого 2014 року, суд не врахував відсутність у квартирі батарей водяного опалення з серпня 2010 року та наявність неодноразових фактів звернення його - боржника із заявами про низький температурний режим в квартирі в опалюваний період, який не відповідає санітарним нормам, що в сукупності свідчить про наявність спору, з приводу забезпечення заявником потреб боржників щодо нормативної температури повітря у приміщенні квартири, та оспорюваності наданого заявником розміру боргу, і заява не може бути вирішена в порядку наказного провадження, шляхом видачі судового наказу, а тому така вимога повинна розглядатися лише в позовному провадженні.

Боржником оспорюється розмір заборгованості, вказаної стягувачем; тобто у заяві про скасування судового наказу вказується про наявність спору про право, а тому вищевикладені обставини мають бути з'ясовані в судовому засіданні в порядку позовного провадження. Встановивши наявність відсутності договорів на підтвердження матеріально-правових вимог, а також інших письмових доказів, які підтверджують факт надання послуг, суд повинен був відмовити у прийнятті заяви, а не видавати судовий наказ і роз'яснити стягувачу, що він може звернутись з вимогами в порядку позовного провадження.

Вищенаведені обставини, свідчать про наявність спору, а заявлені позивачем вимоги не є безспірними.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судовий наказ виданий Ніжинським міськрайонним судом від 02 червня 2014 року підлягає скасуванню.

Керуючись України,ст. 303, 304, 307,313,314,315,317 ЦПК України України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Судовий наказ Ніжинського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості за комунальні послуги - теплову енергію - скасувати.

Роз'яснити ТОВ «НіжинТеплоМережі», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: