Decision № 39897498, 25.06.2014, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" червня 2014 р. Справа № 906/731/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Попелюхське хлібоприймальне підприємство" (с-ще Попелюхи, Піщанський район, Вінницька область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

про стягнення 36097,64 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36097,64 грн., яких: 36000,00 грн. - попередньої оплати, 97,64 грн. - 3% річних. Також позивач просить зобов'язати відповідача повернути переданий на ремонт сепаратор БЦС-50 (в зборі) в повній комплектації по акту приймання-передачі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка від 19.06.14р.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не надав.

Ухвали господарського суду від 02.06.14р. та 19.06.14р., направлені на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: АДРЕСА_1, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.13р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець/відповідач) та ПАТ «Попелюхське хлібоприймальне підприємство» (замовник/відповідач) було укладено договір №3, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов даного договору роботи по капітальному ремонту сепаратора БЦС-50 в кількості 1 шт. (п.п. 1.1. договору).

Тривалість виконання робіт, вказаних в п.п. 1.1. встановлюється не більше 15 робочих днів.

Відповідно до п.п. 2.2. договору початком робіт рахується день зарахування авансового платежу замовника на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно п.п. 3.1. договору вартість виконаних робіт (виготовленої продукції), обумовлених у п.п. 1.1. даного договору, складає 60000,00 грн.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунки по договору проводяться в наступних пропорціях:

3.4.1. авансування вартості робіт 60% (36000,00 грн.) від договірної вартості п.п. 3.1. даного договору;

3.4.2. решта вартості робіт 40% (24000,00 грн.) на протязі 2-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт замовником.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.06.13р. з правом пролонгації до 31.12.13р.

19.04.13р. позивач сплатив відповідачу 36000,00 грн. попередньої оплати, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія платіжного доручення №3781 (а.с. 12).

Крім цього між сторонами підписано акт приймання-передачі сепаратора БЦС-50 (в зборі) (а.с. 11), згідно якого виконавець прийняв в капітальний ремонт вищенаведений сепаратор.

19.02.14р. позивач направив відповідачу вимогу (а.с. 13), відповідно до якої просить в семиденний строк здійснити повернення переданого на ремонт сепаратора БЦС-50 (в зборі) в повній комплектації згідно акту приймання-передачі.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, строк дії договору №3 від 14.03.13р. закінчився, а відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо виконання підрядних робіт на суму попередньої оплати (авансу).

Відповідно до ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Нараховані позивачем 3% річних за своєю правовою природою є відсотками за користування чужими коштами.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір 3% за неправомірне користування чужими коштами складає 97,64 грн.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, належних доказів виконання підрядних робіт суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Попелюхське хлібоприймальне підприємство" (24733, Вінницька область, Піщанський район, с-ще Попелюхи, пл. Гагаріна, 1, ід. код 00953253) 36097,64 грн., яких: 36000,00 грн. - попередня оплата, 97,64 грн. - 3% річних, а також 3045,00 грн. сплаченого судового збору.

3. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) повернути Публічному акціонерному товариству "Попелюхське хлібоприймальне підприємство" (24733, Вінницька область, Піщанський район, с-ще Попелюхи, пл. Гагаріна, 1, ід. код 00953253) повернути переданий на ремонт сепаратор БЦС-50 (в зборі) в наступній комплектації:

- рама + 3 електродвигуни 1.5 кВт*1000об/хв Р8-БЦ2-С-50.01.000 в кількості 1 шт.;

- блок А1-БЦС-100.02.000 в кількості 1 шт.;

- блок А1-БЦС-100.02.000-01 в кількості 1 шт.;

- відстійник А1-БЦС-100.03.000 в кількості 1 шт.;

- зернопровід А1-БЦС-100.08.000 в кількості 2 шт.;

- збірник А1-БЦС-100.05.000 в кількості 1 шт.;

- контрпривід А1-БЦС-100.10.000 в кількості 1 шт.;

- вал А1-БЦС-100.02.000 в кількості 2 шт.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.07.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)