Court ruling № 39870339, 03.07.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. Київ К/9991/9275/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011

у справі № 2а-9726/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікс»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Вікс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010 № 0001812306/1/63224.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за березень 2010 року та правомірності визначення від'ємного значення за серпень 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення за травень, червень, липень 2009 року, за результатами якої складено акт №5769/23-6/32603176 від 26.07.2010.

На підставі акту перевірки 20.08.2010 ДПІ в м. Суми прийняті податкові повідомлення-рішення №0001562306/0/63223, №0001572306/0/63224.

За наслідками оскарження зазначеного рішення в адміністративному порядку, первинна скарга ТОВ «Вікс» частково задоволена, скасовано податкове повідомлення-рішення №0001562306/0/63223 повністю, а податкове повідомлення-рішення №0001572306/0/63224 від 20.08.2010 частково.

ДПІ в м. Суми прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010 №0001812306/1/63224, яке за наслідками адміністративного оскарження залишено без змін, а скарги ТОВ « Вікс» - без задоволення

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно включені суми податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих з запізненням до складу податкового кредиту за травень 2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту за травень 2009 року включено суму ПДВ 472069,00 грн. по контрагентах ТОВ «Сокме», ТОВ «Будукрінвест», ТОВ «Макон-Трейдинг», ТОВ «Фарбмастер-Суми» по податковим накладним за 2007 рік та 2008 рік.

З реєстру отриманих накладних вбачається, що зазначені податкові накладні були отримані позивачем в травні 2009 року та в цей же період віднесені до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не доведено, що постачальники позивача відмовили йому в наданні податкових накладних, тому підстав для звернення зі скаргами на своїх контрагентів у позивача не було. Разом з тим, відповідач не заперечував проти реальності здійснених господарських операцій за податковими накладними, які заповнені своєчасно, проте отримані позивачем з запізненням.

Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5 статті 7 даного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені пунктом 7.5 статті 7 вказаного Закону, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно встановлено дотримання позивачем вимог пп. 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров