УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 521/21801/13-ц
№ 2/521/2253/14
08 липня 2014 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря - Борисової Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальницька компанія Одесаобленерго» в особі Центрального району електричних мереж до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за невраховану електричну енергію в розмірі 4092,32 грн. та судовий збір у розмірі 229,4 грн.
Під час розгляду справи з'ясувалося, що відповідач ОСОБА_1 померла, актовий запис про смерть 3485 від 13.09.2010 року.
Згідно з листом П'ятої одеської нотаріальної контори від 28.05.2014 року спадкова справа щодо майна ОСОБА_1 не заводилася.
Таким чином, враховуючи, що з дня смерті відповідача минуло більше трьох років та ніхто зі спадкоємців не прийняв спадщини, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі.
08.07.2014 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу суму сплаченого судового збору в розмірі 229,40 грн. на підставі відповідного платіжного доручення.
Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 205, 206 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальницька компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що знаходиться за адресою: 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1 а, код ЄДРПОУ 37607526, повернути Публічному акціонерному товариству «Енергопостачальницька компанія Одесаобленерго» в особі Центрального району електричних мереж (65039, м. Одеса, вул. Краснова, 2а, МФО 328845, Код ОКПО 00131713, р/р 2603130413777 в «Філія-Одеське обласне управління ПАТ «Ощадбанк») судовий збір у розмірі 229,40 грн. відповідно до платіжного доручення № 7143 від 24 грудня 2013 року.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя: Ю.В. Тополева
The court decision No. 39831390, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City) was adopted on 21.07.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 521/21801/13-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: