Court ruling № 39815744, 09.07.2014, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3708/13-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива" до Державного інспектора сільського господарства Васильєва Дмитра Леонтійовича, Державного інспектора сільського господарства Кравченка Олександра Вікторовича, Державного інспектора сільського господарства Хохулі Миколи Івановича, Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування приписів,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року СГТОВ "Таврійська перспектива" звернулось з адміністративним позовом до Державних інспекторів сільського господарства Васильєва Д.Л., Кравченка О.В., Хохулі М.І., в якому просило визнати незаконними дії відповідачів щодо складання приписів від 17.04.2013р. №№ 000012, 000013, 000097, 000098, 000099, а також скасувати вказані приписи.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки відповідачів про вчинення СГТОВ «Таврійська перспектива» порушень земельного законодавства не відповідають дійсним обставинам та помилковим тлумаченням ними норм чинного законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано приписи Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 17 квітня 2013 року №№ 000012, 000013, 000097, 000099.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду Державна інспекція сільського господарства в Херсонській області подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 22.03.2013р. №98 та направлення від 22.03.2013р. №62 державними інспекторами сільського господарства Васильєвим Д.Л., Кравченком О.В., Хохулею М.І. проведено планову перевірку з питань дотримання СГТОВ «Таврійська перспектива» вимог земельного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки від 17.04.2013р.

Виходячи зі змісту цього акту, відповідачами встановлені наступні порушення:

ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» у вигляді використання земельної ділянки площею 72,32 га в територіальних межах Василівської сільської ради Каховського району не за цільовим призначенням;

ст. 125 Земельного кодексу України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки історико-культурного призначення площею 1,07 га в територіальних межах Коробківської сільської ради;

ст. 125 Земельного кодексу України у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,87 га в територіальних межах Коробківської сільської ради;

ст. 125 Земельного кодексу України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 41,18 га в територіальних межах Кіровської сільської ради Бериславського району;

ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» у вигляді використання земельної ділянки площею 4,00 га в територіальних межах Кіровської сільської ради Бериславського району не за цільовим призначенням.

До того ж, відповідачами складені акти обстеження земельних ділянок від 10.04.2013р. №1, від 11.04.2013р. №№ 2 і 3

Так, згідно із актом від 10.04.2013р. №1, обстеженням земельної ділянки площею 4207,8644га, яка перебуває у користуванні СГТОВ «Таврійська перспектива», встановлено, що цим товариством здійснюється самовільне використання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 41,18 га під проектними дорогами та проектними лісосмугами в територіальних межах Кіровської сільської ради - в контурах №№ 6, 7, 8, 9, 12, 16, 27а, 40, 40а, 43, 38, 37д, 50д, 51, 3,30, 31, 32, 32а, 33 в с. Чайкіне та в контурах №№ 28, 31, 33 в с. Інгуловка.

Також цим актом зафіксовано використання земельної ділянки площею 4,00 га в контурі №45 не за цільовим призначенням, а саме ділянка надавалась під пасовище, проте використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - розорана та засіяна озимими культурами.

Відповідно до акту №2 від 11.04.2013р. СГТОВ «Таврійська перспектива» використовує земельну ділянку площею 923,84 га земель резерву для вирощування сільськогосподарських культур на підставі договору оренди від 26.09.2007р. При цьому СГТОВ «Таврійська перспектива» здійснює самовільне зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення біля с. Коробки Каховського району площею 1,07 га, на яких розташовані об'єкти історико-культурного призначення (кургани) на земельних ділянках №№ 45б, 45д, 40а, 40в, 40д, 41а, а також здійснює самовільне зайняття земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення площею 2,87 га (польові шляхи) на земельних ділянках №№ 45а, 45б, 45е, 45ж, 40г, 40в, 41в, 41б, 42а, задіявши їх у сільськогосподарському виробництві.

Згідно з актом від 11.04.2013р. №3, Державним інспектором сільського господарства Хохулею Миколою Івановичем встановлено, що СГТОВ «Таврійська перспектива» здійснено розорювання пасовища на площі 72,32 га земель сільськогосподарського призначення, наданих йому в користування згідно договору оренди від 03.07.2007р., здійснено агротехнічні роботи, розміщено агрегат типу «Фрегат», з двох боків земельна ділянка засіяна яровим ячменем, чим порушено п.15 вказаного договору та є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

На підставі вказаних акту перевірки та актів обстеження земельних ділянок відповідачами винесено приписи від 17.04.2013р.:

- №000012, в якому зазначено про самовільне зайняття СГТОВ «Таврійська перспектива» земельних ділянок земель запасу - проектних доріг та проектних лісосмуг загальною площею 41,18 га в територіальних межах Кіровської сільської ради Бериславського району, а саме площею 32,91 га в контурах №№ 6, 7, 8, 9, 12, 16, 27а, 40, 40а, 43, 38, 37д, 50д, 51, 3,30, 31, 32, 32а, 33 в с. Чайкіне та площею 8,27 га в контурах №№ 28, 31, 33 в с. Інгуловка. Приписом позивача зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-ти денний термін.

- №000013, в якому вказано на нецільове використання СГТОВ «Таврійська перспектива» земельної ділянки площею 4,00 га в контурі №45, а саме земельна ділянка надавалась під пасовище, проте використовується для ведення сільськогосподарського виробництва (засіяна озимими культурами). Приписом позивача зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-ти денний термін.

- №000097, в якому зазначено про самовільне зайняття СГТОВ «Таврійська перспектива» земельних ділянок історико-культурного призначення площею 1,07 га на території Коробківської сільської ради Каховського району (земельні ділянки використовуються в сільськогосподарському виробництві, оброблені та засіяні озимими культурами); приписом позивача зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-ти денний термін відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України шляхом звільнення земельних ділянок.

- №000098, яким визнано самовільне зайняття позивачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2,87 га (польові шляхи та землі резерву) на території Коробківської сільської ради Каховського району; земельні ділянки засіяні в сільськогосподарському виробництві, оброблені та засіяні озимими культурами. Приписом позивача зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-ти денний термін відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України шляхом звільнення земельних ділянок.

- №000099, в якому зазначено про нецільове використання позивачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення в територіальних межах Василівської сільської ради площею 72,32 га, а саме має місце розорювання пасовищ, наданих йому в користування згідно договору оренди від 03.07.2007р., здійснено агротехнічні роботи, розміщено агрегат типу «Фрегат», з двох боків земельна ділянка засіяна яровим ячменем, чим порушено п.15 вказаного договору. Приписом позивача зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-ти денний термін.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приписи про усунення порушень від 17.04.2013 р. №№ 000012, 000013, 000097, 000099 є необґрунтованими та таким, що порушують права позивача.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 р. № 132 (далі - Порядок № 132), Порядку оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 р. № 104 (далі - Порядок № 104).

За змістом ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На підставі частини 5 статті 126 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За правилами статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.04.2013 р., в актах обстеження земельних ділянок від 10.04.2013р. №1 та від 11.04.2013р. №2, а також у приписах від 17.04.2013 р. №000012, №000097, №000098, в провину позивачу ставиться самовільне зайняття земельних ділянок, які призначені для проектних доріг і лісосмуг, польових шляхів, земельних ділянок історико-культурного призначення (курганів). Вказані земельні ділянки, як зазначено у вищевказаних документах, використовуються СГТОВ «Таврійська перспектива» у господарській діяльності шляхом вирощування озимих культур, проведенням агротехнічних робіт.

Визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки надано у ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідно до якої самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, в контексті зазначеної норми, самовільним є зайняття земельної ділянки у випадку використання земельної ділянки без відповідного рішення власника такої ділянки про передачу її у власність або користування, або за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки.

Положеннями п.5.7 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 р. № 132, передбачено, що планові та позапланові заходи щодо перевірки стану фактичного використання та охорони земель проводяться в обов'язковому порядку на території земельних ділянок, що використовуються суб'єктами господарювання.

За правилами пункту 5.8 Порядку № 132 у разі виявлення порушення вимог земельного законодавства державні інспектори: з'ясовують обставини та суть вчиненого порушення земельного законодавства, установлюють особу, яка його вчинила, чи особу, внаслідок бездіяльності якої порушено вимоги земельного законодавства; установлюють, чи є в діях осіб, які вчинили правопорушення, чи осіб, внаслідок бездіяльності яких порушено вимоги земельного законодавства, ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення; встановлюють шляхом обстеження земельних ділянок, чи завдана суб'єктом господарювання або третіми особами шкода земельним ресурсам унаслідок здійснення ними господарської чи іншої діяльності.

За змістом п.6.1 Порядку № 132 у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржений припис від 17.04.2013р. №000012 прийнятий на підставі акту перевірки від 17.04.2013р. та акту обстеження земельної ділянки від 10.04.2013р.

Відповідно до акту обстеження, відповідачами перевірялось дотримання вимог земельного законодавства та обстежувалась земельна ділянка загальною площею 4207,8644 га, площа, на якій вчинено правопорушення або яку необхідно обстежити визначена в акті як 45,18 га. За цим же актом, правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки (проектних доріг та проектних лісосмуг) вчинено на площі 41,18 га.

При цьому план-схема, яка досліджена в ході судового розгляду, складена не державним інспектором, не містить жодних ідентифікуючих ознак, які б дозволяли встановити її правовий статус, на ній не відображені земельні ділянки, що використовуються СГТОВ «Таврійська перспектива», в тому числі і на законних підставах.

Державними інспекторами зазначено, що ця план-схема є Схемою поділу земель колективного сільськогосподарського підприємства і складена у 2000 році.

Земельні ділянки у вигляді проектних доріг та лісосмуг, що буцімто самовільно використовуються позивачем, нанесені на цю схему самим державним інспектором.

Водночас, будь-яких затверджених у встановленому законодавством порядку документів, на яких були б в наявності намальовані відповідачами проектні дороги та лісосмуги, до суду ними не надано.

Тобто, відповідачем було використано дані, які на час проведення перевірки не є актуальними і не відображають дійсного стану земельних ділянок.

Також слід зазначити, що відповідачами до суду не надано доказів дослідження і використання ними при складанні оскаржуваного припису будь-якої технічної документації щодо укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок в межах території, яка обстежувалась.

З матеріалів проведеної відповідачами перевірки не вбачається, що межі проектних доріг та лісосмуг визначені, в тому числі і у технічній документації щодо орендованих позивачем земельних ділянок.

Отже висновок відповідачів про самовільне зайняття позивачем земельних ділянок є необґрунтованим, оскільки не підтверджується належними і допустимими доказами.

Тому відсутні підстави для прийняття оскарженого припису від 17.04.2013р. №000012.

Також слід відзначити, що сам припис не відповідає вимогам Порядку оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 р. № 104.

На підставі Порядку №104 і, зокрема, додатку №1 до нього, припис повинен містити, окрім суті порушення земельного законодавства із зазначенням місцезнаходження земельної ділянки, категорії земель та її цільового призначення, стану земельної ділянки, статей, їх частин, пунктів (підпунктів, абзаців) законів та інших нормативно-правових актів, вимоги яких порушено), також і визначення заходів, які необхідно здійснити для припинення порушення земельного законодавства, усунення його наслідків, строк їх виконання по кожному із заходів.

Проте, в оскаржуваному приписі такі заходи не вказані, позивача зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, але відповідачем при цьому не розкрито, яким чином таке порушення усувати, що робить припис завідомо таким, що неможливо виконати.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність припису Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 17.04.2013р. №№ 000012 та необхідність його скасування.

В ході судового розгляду також встановлено, що оскаржені приписи від 17.04.2013р. №000097 і №000098 прийняті на підставі акту перевірки від 17.04.2013р. та акту обстеження земельної ділянки №2 від 11.04.2013р.

В ході перевірки та обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходиться на землях державної власності (землі резервного фонду) на території Коробківської сільської ради загальною площею 923,84 га, якою позивач користується згідно із укладеним з Каховською районною державною адміністрацією договором від 18.09.2007р. №1/49 та додаткових угод до нього, відповідачами зроблено висновок про самовільне зайняття СГТОВ «Таврійська перспектива» земельних ділянок історико-культурного призначення площею 1,07 га та земельних ділянок сільськогосподарського призначення (польові шляхи та землі резерву) площею 2,87 га.

В ході судового розгляду встановлено, що 18.09.2007р. між СГТОВ «Таврійська перспектива» та Каховською районною державною адміністрацією укладено договір №1/49 оренди земельної ділянки загальною площею 923,84 га сільськогосподарського призначення, що знаходиться на землях державної власності (землі резервного фонду) на території Коробківської сільської ради, який зареєстровано у встановленому законодавством порядку. В подальшому між сторонами договору укладені додаткові угоди щодо окремих умов договору, які також зареєстровані в установленому порядку.

За змістом п.п. 1 - 4, 7, 8, 15-17, 24 вказаного договору, Каховська районна державна адміністрація як орендодавець передає в оренду СГТОВ «Таврійська перспектива» земельну ділянку площею 923,84 га сільськогосподарського призначення, в тому числі ріллі зрошуваної - 795,40 га, що знаходиться на землях державної власності (землі резервного фонду) і яка розташована на території Коробківської сільської ради строком на 10 років; земельна ділянка виділена в натурі згідно кадастрового плану. На земельній ділянці знаходиться 9 дощувальних машин «Фрегат», земельна ділянка передається в оренду разом із внутрішньогосподарською зрошувальною мережею.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти історико-культурного призначення - кургани.

Земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарських культур, її цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На частину земельної ділянки накладено правові обмеження - дотримання режиму використання земель в охоронних зонах об'єктів історико-культурної спадщини (курганів).

З матеріалів справи вбачається, що на кадастровому плані земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, позначені 17 курганів, що знаходяться в межах земельної ділянки, наданої позивачу у користування згідно із договором від 18.09.2007р. №1/49.

Як зазначали відповідачі, вказані кургани не передані в оренду позивачу, проте використовуються ним у виробництві, зокрема, розорані та засіяні озимими культурами, що є самовільним зайняттям земельних ділянок площею 1,07 га, на яких ці кургани знаходяться.

Саме ці висновки покладені в основу оскарженого припису №000097 від 17.04.2013р.

Проте ці висновки помилковими, оскільки відповідно до п.7 договору від 18.09.2007р. №1/49, земельна ділянка площею 923,84 га передана в оренду позивачу разом із об'єктами історико-культурного призначення - курганами.

Будь-яких доказів того, що земельні ділянки під об'єктами історико-культурного призначення не передані в оренду позивачу, відповідачами на надано.

На підставі викладеного, в даному випадку має місце нецільове використання частини земельної ділянки під об'єктами історико-культурного призначення, а не самовільне зайняття земельної ділянки, що свідчить про протиправність припису №000097 від 17.04.2013р.

До того ж, в ході перевірки відповідачами не встановлювалось, скільки саме об'єктів історико-культурного призначення є на орендованій земельній ділянці, які з них мають відповідний правовий статус, тобто занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. З цього приводу слід зазначити, що відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, на ній знаходяться 17 об'єктів історико-культурного призначення - курганів, які займають площу 3,30 га, однак у акті обстеження земельної ділянки №2 від 10.04.2013р. лише частина земельної ділянки, яку вони займають площею 1,07 га визнана відповідачами такою, що самовільно зайнята позивачем. Чому відповідачами не враховано іншу частину земельної ділянки під об'єктами історико-культурного призначення, зрозумілого пояснення ними суду не надано.

Надані позивачем та відповідачами акти, складені Обласною інспекцією по охороні пам'яток історії та культури Херсонської обласної державної адміністрації, щодо наявності (відсутності) курганів на орендованих позивачем земельних ділянках обґрунтовано не були прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки не мають доказової сили щодо обставин самовільного зайняття земельних ділянок чи законного їх використання.

Отже, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про протиправність припису Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 17.04.2013р. №000097 та наявність підстав для його скасування.

Стосовно припису від 17.04.2013р. №000098 слід зазначити наступне.

Так, відповідачами на підставі акту обстеження №2 від 11.04.2013р. земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходиться на землях державної власності (землі резервного фонду) на території Коробківської сільської ради загальною площею 923,84 га, якою позивач користується згідно із укладеним з Каховською районною державною адміністрацією договором від 18.09.2007р. №1/49 та додаткових угод до нього, зроблено висновок про самовільне зайняття СГТОВ «Таврійська перспектива» земельних ділянок сільськогосподарського призначення (польові шляхи та землі резерву) площею 2,87 га.

Зі змісту договору від 18.09.2007р. №1/49 та додаткових угод до нього, не вбачається, що до складу земельної ділянки, яка передана в оренду, увійшли польові шляхи.

На кадастровому плані земельної ділянки відображені польові шляхи, їх межі та площі.

Додатком до акту обстеження земельної ділянки є викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів, на якій відповідачем позначено межі та площу земельних ділянок під польовими шляхами, які використовуються позивачем без наявності правовстановлюючих документів.

За таких обставин висновок відповідачів про самовільне зайняття земельної ділянки площею 2,87 га є правильним, а припис від 17.04.2013р. №000098 про усунення порушення шляхом звільнення земельної ділянки правомірним.

Щодо позовних вимог про скасування приписів від 17.04.2013р. №№ 000013 та 000099 варто зауважити таке.

Зазначеними приписами на підставі акту перевірки від 17.04.2013р. та актів обстеження земельних ділянок від 10.04.2013р. №1 та від 11.04.2013р. №3 зроблені висновки про нецільове використання СГТОВ «Таврійська перспектива» земельної ділянки площею 4,00 га в контурі №45 та земельних ділянок сільськогосподарського призначення в територіальних межах Василівської сільської ради площею 72,32 га, оскільки земельні ділянки надавались позивачу як пасовища, однак розорані ним та засіяні озимими культурами.

В ході судового розгляду встановлено, що між СГТОВ «Таврійська перспектива» та Бериславською районною державною адміністрацією укладено договір від 12.03.2010р. оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 79,89 га (в тому числі ріллі богарної - 75,89 га, пасовищ - 4,00 га) із земель резервного фонду (невитребувані паї) Кіровської сільської ради Бериславського району строком на 10 років, який зареєстровано в установленому порядку.

Також встановлено, що 22.05.2007р. між СГТОВ «Таврійська перспектива» та Каховською районною державною адміністрацією укладено договір №1/24 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 72,32 га із земель запасу Василівської сільської ради Бериславського району, який зареєстровано в установленому порядку.

Згідно із істотними умовами цих договорів, цільовим призначенням земельних ділянок є сільськогосподарське призначення, умови використання - для сінокосіння та випасання худоби.

За змістом ст.ст. 18, 19 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, як землі сільськогосподарського призначення.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 Земельного кодексу України).

На підставі ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У відповідності до ч.2 цієї ж статті, до земель сільськогосподарського призначення належать і сіножаті та пасовища.

Згідно п. «а» ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Обставини щодо конкретного виду цільового призначення земельних ділянок як сіножатей та пасовищ, а також їх використання у господарській діяльності позивача шляхом розорювання та засіювання, сторонами не спростована.

Водночас, відповідачами не спростовано можливості відтворення властивостей земельних ділянок як сіножатей та пасовищ позивачем, в тому числі і шляхом розорювання та засіювання кормовими рослинами. Відповідачами не вказано жодної правової норми, яка б забороняла вчинення таких дій, як і не доведено, що позивач засіював земельні ділянки з метою збору врожаю, а не для вирощування кормів та сінокосіння або випасання худоби.

Отже, висновок відповідачів про нецільове використання земельних ділянок не є в повній мірі обґрунтованим.

До того ж, оскаржені приписи не відповідають вимогам Порядку оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 р. № 104.

За правилами Порядку №104 і, зокрема, додатку №1 до нього, припис повинен містити, окрім суті порушення земельного законодавства із зазначенням місцезнаходження земельної ділянки, категорії земель та її цільового призначення, стану земельної ділянки, статей, їх частин, пунктів (підпунктів, абзаців) законів та інших нормативно-правових актів, вимоги яких порушено), також і визначення заходів, які необхідно здійснити для припинення порушення земельного законодавства, усунення його наслідків, строк їх виконання по кожному із заходів.

Проте у оскаржуваних приписах такі заходи не вказані, позивача зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, але відповідачем при цьому не розкрито, яким чином таке порушення усувати, що робить припис завідомо таким, що неможливо виконати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність приписів Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 17.04.2013р. №№ 000013 та 000099 та наявність підстав для їх скасування.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів щодо складання оскаржуваних приписів, варто зазначити наступне.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

За змістом ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, а саме державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що зазначеним законом відповідачам надано право на складання акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства; акту обстеження земельної ділянки та приписів про усунення порушень.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої останньому компетенції та являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - в даному випадку приписи про усунення порушень земельного законодавства. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав або інтересів.

З огляду на вказане, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення його прав діями відповідачів, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права і є надлишковим.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива" є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі у справі 821/3708/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян