Court ruling № 39778324, 09.07.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/9991/49743/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Лисюк І.О.

за участю представників сторін: позивача - Верещага Т.В.,

відповідача - Майсурадзе З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2011 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 р.

у справі № 2а-0870/28/11

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач, ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 р. № 0000750801/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 27.12.2010 р. № 0000750801/0; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 01.12.2010 р. по 14.12.2010 р., на підставі наказу від 30.11.2010 р. № 1446, згідно із пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» щодо правильності визначення податку на прибуток за 3 квартали 2010 року у зв'язку з відображенням у податковому обліку операцій з цінними паперами, за результатами якої складено акт від 16.12.2010 р. № 723/08-01/00191230 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7, пункту 6.1 статті 6, пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; підпункту 1.6 пункту 1, підпункту 3.1 пункту 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств» затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/75-92, в результаті чого занижено податок на прибуток в декларації за 3 квартали 2010 року на суму 11 147 702 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 27.12.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000750801/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 17 836 323,20 грн., з яких 11 147 702 грн. - за основним платежем та 6 688 621,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки № 723/08-01/00191230 від 16.12.2010 р. підставою для визначення позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про необхідність відображення позивачем у звітній декларації за 9 місяців поточного року лише 20% від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток (об'єкт оподаткування) визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: - суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; - суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із пунктом 16.2 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Підпунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у випадку, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, загальний податковий облік з податку на прибуток базується на показниках валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань і, в результаті співставлення даних величин виникає, або прибуток (об'єкт оподаткування), або від'ємне значення об'єкту оподаткування.

Згідно із підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Законом України від 20.05.2010 р. № 2275-VI пункт 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено абзацом другим, наступного змісту: «у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону»; статтю 22 доповнено пунктом 22.4, згідно якого, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

При цьому, з викладених вище норми законодавства вбачається, що положення пункту 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосуються лише порядку врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яка утворилась станом на 1 січня 2010 року, і яка розраховувалась згідно статті 3 та обліковувалась згідно статті 6 даного Закону. Також виходячи зі змісту абзацу другого пункту 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2011 році сума, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат 2010 року, без будь-яких обмежень підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону.

Отже, судами попередніх інстанцій вірного встановлено помилковість ототожнення податковим органом понять «від'ємне значення об'єкта оподаткування» та «від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами», оскільки ці поняття різняться за своєю суттю та не є тотожними.

Крім того, згідно листа ДПА України від 04.01.2011 № 23/7/15-0317 «Про відображення від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у 2010 році» від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним зазначенням об'єкта оподаткування, положення пункту 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не застосовується для цілей ведення окремого обліку операцій з цінними паперами.

Таким чином, висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо вчинення платником податків порушень податкового законодавства при поданні податкової звітності з податку за прибуток за 9 місяців 2010 року, не узгоджуються з нормами матеріального права та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 27.12.2010 р. № 0000750801/0, вимоги щодо визнання протиправним і скасування останнього були задоволені обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 р. у справі № 2а-0870/28/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко