Court ruling № 39773798, 08.07.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3012/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського окружного адміністративного суду 08 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» (далі - відповідач, ТОВ «Фора») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 303 628,80 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 2 975,77 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 08 липня 2013 року у задоволені позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно поданого відповідачем Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 4 401 особа, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідача становив 176 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 153 особи.

У зв'язку з не працевлаштуванням 23 осіб з інвалідністю, відповідачу було нараховано адміністративно-господарські санкції, несплата яких стала підставою звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фора» протягом 2012 року повідомляло територіальні відділення Центру зайнятості про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відповідачем протягом 2012 року розміщувались оголошення у засобах масової інформації щодо наявності у торгівельній мережі «Фора» вакансій для працевлаштування, у тому числі інвалідів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями примірників журналу «Пропоную роботу».

Також, щомісячно протягом 2012 року відповідачем подавались до Києво-Святошинського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за Формою №3-ПН із зазначенням характеристик вакантних місць.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідачем були виконані всі вимоги чинного законодавства щодо визначення кількості й створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування центру зайнятості.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем здійснені передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування органів працевлаштування інвалідів про наявну можливість для їх працевлаштування, чим надано можливість виконання вищевказаними органами свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів, оскільки обов'язок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов'язком їх пошуку для працевлаштування.

З огляду на наведене, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, заснований на системному аналізі положень ст.ст.18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», що передбачені вказаним законом обов'язки по забезпеченню працевлаштування інвалідів відповідачем виконані шляхом вжиття всіх залежних від нього заходів протягом 2012 року.

Таким чином, колегія суддів вважає вимоги позивача необґрунтованими, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вони задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду 08 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Повний текст ухвали виготовлено 14.07.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.