Court ruling № 39734434, 14.07.2014, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

14.07.2014 Справа № 5005/3800/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач)

суддів: Подобєд І.М., Величко Н.Л.

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 року у справі № 5005/3800/2011

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

про стягнення 35 776 373,48 грн.

на дії державної виконавчої служби України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 року у справі № 5005/3800/2011 (суддя Петренко Н.Е.) скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" задоволено частково, зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімову А.Н. виправити допущену у постанові про стягнення виконавчого збору від 05.03.14р., винесену у виконавчому провадженні № 32230768 державним виконавцем, арифметичну помилку щодо розміру виконавчого збору, а саме зазначити про те, що сума виконавчого збору становить 2 573,60 грн., про що винести відповідну постанову, зобов'язано начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, проконтролювати відповідні дії.

Не погодившись з даною ухвалою Державна виконавча служба України звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, відмовити в задоволенні скарги Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" в повному обсязі.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. При цьому скаржник посилається на те, що Державна виконавча служба України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, а законодавством передбачені стислі строки подачі апеляційних скарг на судові рішення.

Апеляційний господарський суд, з метою дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якими передбачено, що кожний має право на розгляд його справи судом, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 94, 95 ГПК України, дійшов висновку про необхідність повернення останньої з наступних підстав.

Відповідно до п.п 8 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 609,00 гривень.

Частиною 1 статті 6 згаданого Закону передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не розповсюджується на скаржника як такого.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

В п.3.1 розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, здійснення розрахунково-касового обслуговування Державною казначейською службою України, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Скаржником не надано доказів в підтвердження неможливості сплати судового збору, а саме того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на викладене, обставини, наведені в клопотанні Державної виконавчої служби України, не є підставою для відстрочення судового збору.

Згідно з п. 3 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційна скарга Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду підлягає поверненню.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 року у справі №5005/3800/2011 - повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга №2314/12927 від 07.07.2014 року з доданими до неї матеріалами на 8 аркушах.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя І.М. Подобєд