ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
09 липня 2014 року м. Київ К/800/31594/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Ситников О.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2014 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення наявних у ній недоліків.
На виконання вимог цієї ухвали відповідач, надіслав копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Вказані недоліки скаржником усунуті, проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на неправильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України О.Ф. Ситников
The court decision No. 39721516, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 09.07.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 812/9613/13-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: