Court ruling № 39721209, 23.06.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2014 р. м. Київ К/800/51153/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року

у справі № 2а-7761/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «СП Укрсоя»

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

за участю прокуратури Миколаївської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «СП Укрсоя» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року у справі № 2а-7761/11/1470, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0018262330.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «СП Укрсоя» від 08.09.2011 року № 1878, на виконання постанови начальника слідчого відділу податкової міліції ДПА у Миколаївській області від 06.09.2011 року по кримінальній справі № 11800039, Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «СП Укрсоя» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд», ТОВ «Альфа-К», ТОВ «КПВ Граніт», ТОВ «Сільпом-Групп», ТОВ «Южторгкомпані», ТОВ «Билбудстрой», ТОВ «Контрвегаюг» за період з 01.12.2009 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.09.2011 року № 1133/23-300/32184015, яким встановлено порушення ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1 166 070, 58 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1 488 625, 95 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0018262330, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 237 732, 82 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій з посиланням на п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України виходили з того, що перевірка позивача за результатами якої прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а в матеріалах відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства щодо розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено перевірку, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Абзац другий п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не мав права на прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки, проведеної з посиланням на пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року у справі № 2а-7761/11/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров