Decision № 39704527, 13.06.2014, Alchevsk City Court of Luhansk Oblast

Справа № 406/4047/14

Провадження № 2/406/1535/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2014 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

при секретарі: Голобородько І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 5 червня 2014 року звернувся до суду із позовом, який він уточнив у судовому засідання, в обґрунтування якого посилається, що 23 травня 2014 року виконуючий обов'язки директора КТП «Алчевськтеплокомуненерго» ОСОБА_9. запропонував йому звільнитися з посади водія за згодою сторін за ч.1 ст.36 КЗпП України з 30 травня 2014 року замість звільнення за нібито відсутність на роботі 22 травня 2014 року. Відповідну заяву він склав, а 27 травня 2014 року у заяві на ім'я ОСОБА_9. він відмовився від звільнення. Не зважаючи на це, його звільнили з роботи з 3 червня 2014 року наказом від 4 червня 2014 року. Тому вимагає визнати його звільнення незаконним, поновити його на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 1 015 грн. 28 коп., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.

Представник відповідача Агафонов П.О. позов не визнав і вважає, що позивача було звільнено з роботи на законних підставах у зв'язку з волевиявленням сторін за згодою сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Згідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Зі змісту цієї правової норми вбачається, що сторони мають вільне волевиявлення щодо прав та обов'язків звільнення з роботи працівника і відсутності тиску з боку один на одного.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

У п.18 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що під час розгляду справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, на яких підставах проведене звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення....

Докази, які надані до справи, свідчать про наступне.

Позивач з 12 червня 2013 року працював у відповідача водієм КАМАЗу-5511. 23 травня 2014 року В.О директора КТП «Алчевськтеплокомуненерго» ОСОБА_9. запропонував ОСОБА_1 звільнитися з підприємства з 30 травня 2014 року за згодою сторін, щоб не звільняти за відсутність його на роботі 22 травня 2014 року, про що позивач заперечував.

23 травня 2014 року позивач погодився і написав відповідну заяву. 27 травня 2014 року ОСОБА_1 відправив на ім'я ОСОБА_9. заяву про анулювання попередньої заяви, яку підприємство отримало 30 травня 2014 року. Відповідач не погодився з пропозицією позивача і у зв'язку з знаходженням останнього на лікарняному з 28 травня 2014 року по 3 червня 2014 року, наказом № 39 «к» від 4 червня 2014 року всупереч його волевиявлення було звільнено за згодою сторін - п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України з 3 червня 2014 року.

Тобто відповідач, звільняючи позивача з посади водія, діяв з порушенням обоюдного волевиявлення.

Свідок ОСОБА_5, безпосередній керівник позивача, суду пояснив, що ОСОБА_1 перебував 22 травня 2014 року на робочому місці і підтвердив наявність наступного дня тиску з боку ОСОБА_9. на робітника звільнитися за згодою сторін замість звільнення за начебто скоєння прогулу.

ОСОБА_9., за виключенням місця заходження ОСОБА_1 на роботі 22 травня 2014 року, фактично підтвердив ці обставини.

Навпаки, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 стверджують про відсутність позивача на робочому місці 22 травня 2014 року.

Тому суд погоджуєтсья з доводами позивача про звільнення його з роботи всупереч трудового законодавства.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 відповідно до довідки, яку представник відповідача надав у судовому засіданні, складає 145 грн. 04 коп.

Кількість робочих днів з 4 червня 2014 року по 13 червня 2014 року на протязі яких позивач вимушено не працював і на яких він наполягає, складає 7 днів (4,5,6,10,11,12,13 червня 2014 року). У зв'язку з чим заробітну плату, яку повинен сплатити відповідач позивачу, складає: 7 * 145 грн. 04 коп. = 1 015 грн.28 коп.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Незаконне звільнення позивача, невизначеність соціального стану свого існування в якості інваліда третьої групи, порушення нормального життєвого ритму є безумовним фактом морального страждання. Ці обставини є незаперечними і з чим погоджується суд.

Але розмір вимог у 5 000 грн. є, на погляд суду, занадто великим.

Відповідач є комунальним підприємством, кількість днів вимушеного прогулу складає 7 робочих дні, тому суд не може не враховувати ці обставини, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Тому суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди стягнути відповідно до розміру втраченої заробітної плати у сумі 1 015 грн. 28 коп.

Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача: 1 015 грн. 28 коп. + 1 015 грн. 28 коп. = 2 030 грн. 56 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88 ч.2, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 36. 232, 235, 237-1 КЗпП України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» про визнання звільнення з роботи незаконним і поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати звільнення ОСОБА_1 з КТП «Алчевськтеплокомуненерго» 3 червня 2014 року незаконним шляхом скасування наказу № 39 «к» від 4 червня 2014 року про звільнення його з посади водія КАМАЗу - 5511.

Поновити ОСОБА_1 на роботу на посаду водія КАМАЗу - 5511 Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» з 3 червня 2014 року.

Стягнути з КТП «Алчевськтеплокомуненерго» (м. Алчевськ, вул. Леніна, 126, код 02132266, р/р2600630102135 в УСБ м. Алчевська МФО 304052) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 015 грн. 28 коп. (одна тисяча п'ятнадцять грн. 28 коп.) з урахуванням обов'язкових платежів, моральну шкоду у розмірі 1 015 грн. 28 коп. (одна тисяча п'ятнадцять грн. 28 коп.) і судовий збір на користь держави у розмірі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три гривні 60 коп.) (код ЄДРПОУ суду 05380757, ККД 22030001, отримувач УДКС м. Алчевськ, рах. № 31210206700027 ГУДКСУ в Луганській області, код за ОКРО отримувача коштів 37907097, МФО 804013).

Рішення в частині поновлення на роботі і присудження ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 1 015 грн. 28 коп. з урахуванням обов'язкових платежів підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Суддя Ковальов В.М