Court ruling № 39698713, 26.06.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року м. Київ К/9991/22241/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.11.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012

у справі № 2а/2470/1193/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Укр-метал Чернівці»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальності «Укр-метал Чернівці» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укр-метал Чернівці») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернівці (далі по тексту - відповідач, ДПІ у в м. Чернівці) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2011 №0000500232 та №0000490232.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, позов задоволено..

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Укр-метал Чернівці» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 08.0з4.2011 № 936/23-2/33616888.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого позивачем віднесено до складу валових витрат по податковому кредиту вартість металобрухту у сумі 874 999,99.

За результатами акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.04.2011 №0000500232 та №0000490232, якими позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 218 750,00 грн., та з податку на прибуток у розмірі 156 805,00 грн.

У акті перевірки податковий орган посилався на те, що правочини між позивачем - ТОВ «АРС-Альянс», ТОВ «Мет Сервіс Постач», ТОВ «Мартенсит-2010» не відповідають вимогам закону, вчинені з метою ухилення від оподаткування, завідомо суперечні інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ «Укр-метал Чернівці» та ТОВ «АРС-Альянс», ТОВ «Мет Сервіс Постач», ТОВ «Мартенсит-2010» укладено договори на поставку брухту чорних металів. Підтвердженням виконання вказаних договорів є видаткові накладні, акти прийому-передачі, акти походження лому, податкові накладні, що видані постачальниками на момент здійснення господарських операцій були платниками податку на додану вартість, платіжні доручення про безготівкову оплату.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Разом з тим, згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Таким чином податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги на вимогу їх отримувача є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров