Court ruling № 39698269, 23.04.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 квітня 2014 року м. Київ В/800/1665/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

Кочана В.М.,

Тракало В.В.,

перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви державним підприємством «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька до державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року відповідач звернувся із зазначеною заявою, посилаючись на те, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права касаційний суд помилково залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.

Пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені підстави для подання заяви про перегляд судових рішень встановлено, зокрема, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, колегія суддів виходила з того, що відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та пункту 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого по-становою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 відповідач зобов'язаний сплачувати різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

На підтвердження ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах позивач посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2013 року якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з порушенням вимог процесуального закону, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначеною ухвалою не вирішувалося питання застосування норм матеріального права, розгляд справи не завершено, а отже вона не є належним прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

З огляду на викладені обставини справи та вимоги законодавства, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судових рішень Верховним Судом України відсутні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька до державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» про стягнення заборгованості за заявою державним підприємством «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ А.Ф. Загородній /підпис/ М.М. Заїка /підпис/ В.М. Кочан /підпис/ В.В. Тракало /підпис/