Court ruling № 39697416, 21.01.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" січня 2014 р. справа № 1170/2а-2005/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року у справі №1170/2а-2005/12

за позовом Фермерського господарства «Агропродукт КС»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

13.06.2012 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000052310 від 24.10.2012 року про сплату 16250,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено.

Постанова суду вмотивована тим, що відповідачем не доведено, що позивачу, як платнику податку було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що метою здійснення господарських операцій з даним контрагентом було одержання позивачем податкової вигоди.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

До судового засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем на підставі наказу №4256 від 26.12.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1/23-1/33423336 від 05.01.2012 року.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052310 від 24.01.2012 року, яким позивачеві збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16251 грн., у тому числі 16250 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіряє мого періоду перебував у фінансово-господарських відносинах з ПП «Зітекс», з яким укладено договір поставки №11 від 25.04.2011 року, згідно якого ПП «Зітекс» (постачальник) зобов'язується передати товар (сою) в обумовлений у цьому договорі строк, а позивач (покупець) прийняти та оплатити цей товар, на умовах викладених у договорі.

Факти отримання позивачем від ПП «Зітекс» вказаного вище товару згідно договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною.

Розрахунок за отриманий товар позивачем здійснено в готівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій.

Так позивачем на підтвердження отриманого ним товару, вказаного у договорі поставки та в обґрунтування реальності господарських операцій з ПП «Зітекс» надано суду товарно-транспортну накладну щодо перевезення товару із зазначенням марки та державного номерного знаку автомобіля на якому перевозився товар, а також вказаним прізвищем водія.

Пунктами 201.1, 201.4, 201.6 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отримані та видані позивачем податкові накладні не мають недоліків, які згідно зі ст.. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, спричиняють втрату ними статусу податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, наявні в матеріалах справи, які стосуються господарських операцій між позивачем та ПП «Зітекс» містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, які фіксують факт здійснення правочину та є належними первинними документами, а також з тим, що відповідачем не доведено, що позивачу, як платнику податку було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що метою здійснення господарських операцій з даним контрагентом було одержання позивачем податкової вигоди.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року у справі № 1170/2а-2005/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун