Decision № 39691456, 09.07.2014, Rivne Regional Court of Appeal

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

судів - Ковальчук Н.М., Григоренко М.П.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

за участю

представника позивача виконавчого комітету Рівненської міської ради Корнійчук С.П.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 березня 2014 року у цивільній справі за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 25 березня 2014 року в позові відмовлено за пропуском строку позовної давності звернення до суду.

В апеляційній скарзі представник позивача вказує на незаконність рішення суду першої інстанції, вказує, що безпідставно застосовано строки за нормами трудового законодавства. Посилається на те, що відповідач припинив трудові відносини з позивачем, позов заявлено за нормами цивільного права за якими і повинен вирішуватися спір, а тому строк звернення до суду не пропущено. За викладених обставин просить рішення суду скасувати та задовольнити вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу 15 тис. грн. моральної шкоди стягнутої за рішенням суду з позивача.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Рівненського районного суду від 6 лютого 2008 року ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що керуючи автомобілем ГАЗ-31105, номерний знак НОМЕР_1, що належав виконавчому комітету Рівненської міської ради, з яким обвинувачений перебував у трудових відносинах, порушив п.п.12.2,12,3 Правил дорожнього руху, на ділянці дороги Устилуг-Луцьк-Рівне здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який внаслідок отриманих трав помер.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2011 року, скасовано рішення Рівненського районного суду від 26 липня 2011 року, який відмовлено у позові синові загиблого ОСОБА_6 за позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради та ЗАК „Українська страхова компанія "Княжа" про солідарне стягнення витрат на поховання та моральної шкоди та стягнуто з виконавчого комітету Рівненської міської ради 15 тис. грн. моральної шкоди та судові витрати.

На виконання рішення суду позивачем - виконавчим комітетом Рівненської міської ради, 19 березня 2012 року перераховано кошти позивачу ОСОБА_6

Відмовляючи у позові за пропуском строку звернення позивача до суду, суд першої інстанції помилково виходив з того, що позов заявлено 5 вересня 2013 року, тобто після спливу річного строку, а питання про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням причин, позивачем не вказується, що є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

ОСОБА_4 позивачу спричинена шкода під час виконання трудових обов'язків.

Згідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Відповідно до ч.5 п.6 та п.11 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №4 від 1 березня 2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" визначено, що фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).

За вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.

Регресну вимогу може бути пред'явлено протягом трьох років із дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини між позивачем та відповідачем повинні регулюватися за нормами цивільного, а не трудового законодавства, отже позивачем строк звернення до суду не пропущено.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому наявні є підстави для застосування положень ст.307 ЦПК України щодо скасування рішення суду першої інстанції, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, як таких, що є обґрунтованими та доведеними.

На підставі викладеного, відповідно до ст.1191 ЦК України, керуючись ст.ст.303,307,309,314,316,324-325 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 березня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь виконавчого комітету Рівненської міської ради 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень відшкодування шкоди в порядку регресу.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Ю.М. Рожин

Судді: Н.М. Ковальчук

М.П. Григоренко