№ 39689394, 01.07.2014, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2014 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М» (далі - ТОВ «Прогрес М») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 листопада 2013 року у справі № 913/1365/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Три-Д-Авто» (далі - ТОВ «Три-Д-Авто») до ТОВ «Прогрес М» про визнання недійсним договору,

встановила:

До Верховного Суду України звернулося ТОВ «Прогрес М» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27 листопада 2013 року у справі № 913/1365/13.

Заяву мотивовано тим, що у справах № 14/113-08/8/9/11 і № 2-7/472-2009 суд касаційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку про те, що чинне законодавство, зокрема положення статті 39 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року № 1576-XII, не містить заборони щодо відчуження основних засобів господарського товариства та не передбачає обов'язкового зменшення статутного фонду при відчуженні нерухомого майна товариством.

ТОВ «Три-Д-Авто» не використало наданого йому законом права на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Прогрес М», перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

При вирішенні справи господарськими судами встановлено, що 29 грудня 2003 року між акціонерним товариством закритого типу «Торгівельно-комерційна фірма «Спартер» (далі - АТЗТ «ТКФ «Спартер»), правонаступником якого є позивач, і ТОВ «Прогрес М» було укладено договір міни 1/100 частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Оборонна, 109, м. Луганськ, на комп'ютер Р11-350, монітор LG Ctudioworks 57, комп'ютерний маніпулятор типу «миша», клавіатуру, кабель (далі - Договір).

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України погодився з висновком про те, що відчужене за Договором майно було складовою частиною статутного фонду АТЗТ «ТКФ «Спартер», а всупереч вимогам статті 39 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент укладення Договору) та пункту 5.5 Статуту товариства рішення про зменшення статутного фонду загальними зборами не приймалося. Також зазначив, що відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суди дійшли обґрунтованого висновку щодо позовної давності у спірному правовідношенні.

Згідно зі статтею 39 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент укладення Договору) рішення про зменшення статутного фонду акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду. Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій (частини 1, 2).

Отже, законодавець не пов'язує відчуження майна господарського товариства з обов'язковим прийняттям рішення загальними зборами про зменшення його статутного фонду, а відтак, застосування зазначеної норми в контексті обов'язковості рішення загальних зборів при відчуженні майна є неправильним.

До того ж відчуження майна, за рахунок якого сформовано статутний фонд, не свідчить про його зменшення.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, ТОВ «Три-Д-Авто» було створено шляхом перетворення та зареєстровано 4 червня 2008 року як юридична особа і правонаступник АТЗТ «ТКФ «Спартер». Тобто до ТОВ «Три-Д-Авто» перейшли усі права і обов'язки АТЗТ «ТКФ «Спартер».

Відповідно до статті 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Так, за змістом цієї норми до новоствореної юридичної особи переходять усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, які остання мала на момент перетворення, включаючи і право на позов, а також обчислення строків позовної давності.

Оспорюваний договір було укладено 29 грудня 2003 року і до моменту перетворення АТЗТ «ТКФ «Спартер» не ставило питання про визнання його недійсним.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився і Вищий господарський суд України, про те, що ТОВ «Три-Д-Авто» не пропустило строку позовної давності, оскільки про укладення оспорюваного договору дізналося лише з листа ТОВ «Прогрес М» від 13 серпня 2010 року, є необґрунтованими.

За таких обставин заява ТОВ «Прогрес М» підлягає частковому задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 27 листопада 2013 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 11123-11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М» задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 27 листопада 2013 року у справі № 913/1365/13 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Три-Д-Авто» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 109-б, код ЄДРПОУ 20180091) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна/Чумаченка, 124/1, код ЄДРПОУ 31890277) 1766 грн 10 коп. судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України у справі № 913/1365/13.

Видачу наказу доручити господарському суду Луганської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

Судді: М.І. Балюк І.С. Берднік В.С. Гуль А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник О.І. Потильчак І.Б. Шицький