№ 39679051, 09.07.2014, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2014 року Чернігів Справа № 825/2045/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представників позивача Рилача Ю.В., Захарченка Ю.О.,

представника відповідача Копистко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» до Прилуцького міжрайонного прокурора Івашка Сергія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцького міжрайонного прокурора Івашка С.В. (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Прилуцького міжрайонного прокурора про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 03.06.2014р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 03.06.2014 Прилуцьким міжрайонним прокурором в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів винесено постанову про проведення перевірки. Вважає, що даною постановою прокурор підміняє Антимонопольний комітет України, що суперечить положенням статті 19 Закону України «Про прокуратуру». Також у вказаній постанові відсутні обґрунтування необхідності вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача (прокурор) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова про проведення перевірки від 03.06.2014 винесена за власною ініціативою прокурора на виконання завдання Генеральної прокуратури України, а тому є правомірною.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.06.2014 позивачем отримана постанова Прилуцького міжрайонного прокуратура Чернігівської області про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів(а.с.9-10).

Відповідно до зазначеної постанови Прилуцький міжрайонний прокурор постановив провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в ПрАТ «А/Т «В.А.Т.-Прилуки» з питань додержання вимог антимонопольного та іншого законодавства при реалізації тютюнової продукції.

Позивач, вважаючи постанову відповідача протиправною, звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

При перевірці рішення відповідача суд оцінював його на відповідність критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини даного адміністративного позову регулюються нормами Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 та Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12.11.2012 № 111.

Згідно Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» до статті 5 Закону України «Про прокуратуру» внесені зміни, згідно з якими до функцій прокуратури більше не відноситься здійснення загального нагляду за дотриманням законів підприємствами.

Крім того, згідно статті 121 Конституції України та Законом, на прокуратуру покладені функції, визначені статтею 5 Закону України «Про прокуратуру». До них відносяться: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. При цьому частиною другою статті 5 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією і цим Законом.

Відповідно до пункту 9 розділу ХУ «Перехідні положення» Конституції України прокуратуру продовжує виконувати, відповідно до чинних законів, функцію нагляду за дотриманням та застосуванням законів до набуття чинності законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за утриманням законів. На даний момент закони, про які йде мова в Перехідних положеннях Конституції, набули чинності, а отже прокуратура втратила свої повноваження, пов'язані із здійсненням загального нагляду, зокрема на проведення перевірки підприємств у порядку загального нагляду за дотриманням та застосування законів.

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет» від 26.11.1993 № 3659, державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, є Антимонопольний комітет України.

До завдань Антимонопольного комітету України, згідно частини першої статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет», серед іншого віднесено: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на наведені законодавчі норми, держава визначила орган, що здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відтак, органом державної влади, який уповноважений здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції (антимонопольного законодавства), є Антимонопольний комітет України.

Як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольним комітетом України за зверненням народного депутата України та Генеральної прокуратури України вже проводиться дослідження ринку тютюнових виробів та наявність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про що свідчить вимога від 14.04.2014 № 126-29/3/12-3182(а.с.43).

Отже, здійснюючи прокурорський нагляд, Прилуцький міжрайонний прокурор підмінив органи відомчого управління та контролю.

Відповідно до статті 19 вказаного Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, прокурор має право проводити перевірку не в усіх випадах, а лише за наявності факту порушення закону. Це підтверджено п.6.2 Наказу Генеральної прокуратури України № 3 гн від 07.11.2012 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів».

Представник відповідача в судовому засіданні як на підстави проведення перевірки за власною ініціативою посилався на завдання Генеральної прокуратури України, викладене в листі від 29.04.2014р. №07/1/3-1703-14 як джерело отримання даних про можливі порушення закону.

Водночас, в оскаржуваній постанові зазначено, що підставою проведення перевірки є доручення Генеральної прокуратури України, при цьому не вказано яке саме.

Порядок проведення перевірок визначений статтею 21 Закону України «Про прокуратуру». Так, даною нормою встановлено, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону.

Порядок організації і проведення перевірок більш детально врегульовано Положенням про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12.11.2012 № 111 (далі - Положення про проведення перевірок).

Згідно пункту 2.4 Положення про проведення перевірок, підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності. Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в: дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників; наказах Генерального прокурора України; планах роботи органів прокуратури; рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня; рішеннях нарад у керівників органів прокуратури; дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»; інших організаційно-розпорядчих документах.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення про проведення перевірок підготовка до проведення перевірки здійснюється шляхом аналізу стану законності та заходів щодо її забезпечення, опрацювання документів, вивчення доводів, викладених у письмовому зверненні органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб. У разі необхідності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій витребовуються рішення, розпорядження, інструкції, накази, інші акти і документи, опрацьовуються відповідні інформаційні бази даних державних органів.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 Положення про проведення перевірок для здійснення перевірки приймається постанова, в якій зазначаються підстави, що свідчать про можливі порушення законності, з обґрунтуванням необхідності вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 20 Закону України «Про прокуратуру». Постанову про проведення перевірки приймають, в тому числі, прокурори міст, районів, міжрайонні, керівники спеціалізованих прокуратур районного рівня, їх перші заступники і заступники, які за розподілом обов'язків відповідають за вказаний напрям роботи.

Постанова про проведення перевірки виготовляється на бланку відповідної прокуратури та підписується прокурором, який прийняв постанову. У постанові зазначається: дата та місце її прийняття; підстави для здійснення перевірки, що свідчать про можливі порушення законності; об'єкт перевірки; обґрунтування необхідності вчинення відповідних перевірочних дій; порядок оскарження постанови; відомості про спосіб надання копії постанови об'єкту перевірки; дані про посадову особу, яка її винесла та підписала.

Однак, в оскаржуваній постанові не вказано за наслідками яких саме проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності зроблено висновок про наявність підстав для проведення перевірки, зокрема, у зв'язку з яким конкретним порушенням норм чинного законодавства проводилася перевірка, не наведено жодної аргументації необхідності вчинення перевірочних дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 Закону України «Про прокуратуру». Також, з оскаржуваної постанови не вбачається, яке саме доручення Генеральної прокуратури України стало підставою для проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови.

Разом з тим, вказана підстава не може бути належним доказом, який підтверджує наявність законних підстав у відповідача для проведення перевірки дотримання позивачем вимог антимонопольного законодавства в розумінні чинного законодавства України.

Суд також не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що висновок про наявність підстав для проведення перевірки зроблено прокурором за наслідками опрацювання інформації про стан законності, викладеної в листах Генеральної прокуратури України від 29.04.2014р. №07/1/3-1703-14 та прокуратури Чернігівської області від 05.05.2014 № 07/1-792 вих.-14-215 окв, оскільки такі дані в оскаржуваній постанові відсутні. Крім того, строк проведення відповідних заходів встановлено до 22.05.2014р., проте постанова винесена - 03.06.2014, тобто після закінчення встановленого строку.

Таким чином, постанова Прилуцького міжрайонного прокурора від 03.06.2014р. не відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 та Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12.11.2012 № 111, винесена без урахування всіх обставин у справі, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправною підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови про проведення перевірки від 03.06.2014 р., як того вимагає частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши фактичні обставини справи у їх сукупності з урахуванням положень норм чинного законодавства, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Прилуцького міжрайонного прокурора Івашка Сергія Володимировича про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 03.06.2014.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (код ЄДРПОУ 14333202) судові витрати в розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко