Court ruling № 39674430, 19.06.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

19 червня 2014 рокусправа № 804/7009/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року

у справі № 804/7009/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д»

до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 квітня 2013 року №0001342260, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 107469,25 гривень та № 0001322260, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів на 76030 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального прав, просить скасувати оскаржувану та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з 01 лютого 2012 року по 31 серпня 2012 року, за результатами якої, складено акт №1024/22-6/37376332 від 05 квітня 2013 року (а.с.40 -52 т. 1).

За висновками акту, перевіркою встановлені порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д»:

- підпункту 14.1.27, статтей 138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України щодо завищення витрат у сумі 304119 гривень;

- підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого, доходи підлягають збільшенню у сумі 105391,32 гривень;

- статтей 185, 188, пунктів 198.3, 198,6 статті 198 Податкового кодексу України в зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціях з придбання товарів на суму 60823,80 гривень.

На підставі акту перерви, виявлених порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 квітня 2013 року:

- №0001322260 яким платнику податків збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 76030 гривень, з них за основним платежем 60824 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15206 гривень;

- №0001342260, яким платнику податків збільшену суму грошового зобов'язання з податку прибуток підприємств на 107496,25 гривень, з них за основним платежем 85997 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 21499,25 гривень.

10 лютого 2012 року між приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» (покупець) укладено договір №10/02-1, згідно умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар (труби, круги, листи, кутки, підшипники, дроти, електродвигуни, емаль, ґрунтовка, швелер, ремінь тощо) та роботи по виготовленню готової продукції (вентиляторів), а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Розрахунки між сторонами договору за товар проводились у безготівковій формі, за період з 20 лютого 2012 року по 24 жовтня 2012 року сплачено 364942,72 гривень.

Вирішуючи спірні відносини суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не самостійний факт укладання договорів між сторонами, незаявленими в таких операціях третіми особами.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Відповідно до статтей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно наданих актів прийняття-передачі сировини замовник передавав для надання послуг листовий прокат, кутки, каптанку, електродвигуни, швелера, підшипники, сінтепон, електроди проволоку, труби, ґрунтовку, емаль.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не визначають факту виготовлення приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» вентиляторів з матеріалів, переданих позивачем.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем не надані документи, підтверджуючі факти навантаження-розвантаження, відомості про транспорті засоби, товарно-транспортні накладні, що підтверджують реальність господарських правовідносин.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що системний аналіз матеріалів справи свідчить про відсутність оподатковуваних операцій між сторонами договору, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Надаючи оцінку доказам, суд першої інстанції правильно виходив з того, документальне оформлення операцій між позивачем та зазначеним підприємством не свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними, оскільки не встановлено факту надання послуг за договором приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим