Court ruling № 39674314, 04.07.2014, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"04" липня 2014 р. Справа №910/22797/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Шипка В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду міста Києва від 16.04.2014

у справі № 910/22797/13 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою приватного підприємства „АРР 2009"

до товариства з обмеженою відповідальністю „АРР"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 910/22797/13 за заявою приватного підприємства „АРР 2009" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „АРР" останнє визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, інше.

Не погоджуючись з прийнятою постанвовою, Головне управління Міндоходів у м. Києві звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд встановив, що заявник апеляційної скарги не має права на оскарження судового рішення у даній справі про банкрутство з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також, у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадження у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Отже, виходячи зі змісту статті 1 спеціального Закону, Головне управління Міндоходів у м. Києві в процедурах банкрутства не має іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

Відповідно до абзаців 21, 22 та 6 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори (комітет кредиторів), які є учасниками провадження у справі про банкрутство.

Набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

В матеріалах справи відсутні докази звернення Головного управління Міндоходів у м. Києві або ішого податкового органу з заявою з грошовими вимогами до боржника у даній справі в установленому законом порядку, також відсутні посилання на наявність таких вимог у апеляційній скарзі.

Таким чином, Головне управління Міндоходів у м. Києві не є учасником справи про банкрутство, статусу кредитора у справі не набуло, доказів в підтвердження того, що прийнята господарським судом постанова стосується його прав і обов'язків або порушує його права, останній не надав.

Виходячи з вимог ст. 1 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, які не набули статусу учасника провадження у справі про банкрутство, в даному випадку, статусу - сторони у справі, не мають права на оскарження судових актів в процедурах банкрутства.

У зв'язку з цим доводи, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що заявник має право оскаржити постанову суду першої інстанції, посилаючись на ч. 1 ст. 91 ГПК України, не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Посилання заявника апеляційної скарги на неможливість проведення органами ДПІ перевірки товариства з обмеженою відповідальністю „АРР" колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора як керівника боржника надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

З наведених підстав колегія суддів відмовляє у прийнятті апеляційної скарги до свого провадження на підставі

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню Міндоходів у м. Києві у прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 910/22797/13.

2. Справу № 910/22797/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді В.О. Пантелієнко

В.В. Шипко