№ 39659821, 07.07.2014, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р. Справа № 922/1064/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Гетьман Р.А. , суддя Фоміна В. О.,

при секретарі - Фільшиній Н.І.,

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився,

відповідача - представник Августова М.В. за довіреністю № 54 від 22.05.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК», м.Харків, (вх.1455Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2014 р. у справі №922/1064/14,

за позовом - Приватного підприємства «Агро-Трейд», м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства «Реал-Банк», м. Харків,

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2014 р. по справі №922/1064/14 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Розірвано договір банківських рахунків суб*єкта господарювання № 619/08-1/БТ від 25.10.2012 року, укладений між Приватним підприємством «АГРО-ТРЕЙД» та Публічним акціонерним товариством «РЕАЛ-БАНК».

Спонукано ПАТ «РЕАЛ БАНК» повернути Приватному підприємству «АГРО-ТРЕЙД» грошові кошти у сумі 933 653,89 грн. шляхом перерахування їх на поточний (розрахунковий) рахунок № 26008300080859, відкритий у Філії ХОУ АТ «Ощадбанк», код банку МФО 351823.

Стягнуто з ПАТ «РЕАЛ-БАНК» на користь ПП «АГРО-ТРЕЙД» суму судового збору у розмірі 2436,00 грн. Стягнуто з ПП «АГРО - ТРЕЙД» на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1218,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2014 р. у справі № 922/1064/14 та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апелянт вважає, що при постановленні оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, а саме, те, що постановою правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «РЕАЛ БАНК». Враховуючи, що з 21.05.2014 року розпочато процедуру ліквідації, ПАТ «РЕАЛ БАНК» не може порушити вимог чинного законодавства, а саме - задовольнити кредиторські вимоги позивача поза процедурою ліквідації, в іншій, ніж передбачено законом, черговості. За таких обставин, банк не має права здійснити позивачеві виплату коштів у спосіб або порядку іншому, ніж визначений законом порядок задоволення вимог кредиторів.

Позивач у судове засідання не з*явився, проте причину неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином і в установлений законом строк.

Представник відповідача не заперечує проти слухання справи у відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегією суддів встановлено таке.

У березні 2014 року до господарського суду Харківської області звернулось Приватне підприємство «АГРО-ТРЕЙД» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» про розірвання договору та спонукання до вчинення дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що банк у порушення прав клієнта на безперешкодне розпорядження своїми коштами не виконує розрахункові операції при наявності коштів на рахунку ПП «АГРО ТРЕЙД». При цьому, вказував, що тимчасову адміністрацію, згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність», що обмежує право клієнтів на безперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти видаткові операції клієнтів банку, не надано.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2014 року прийнято заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 16.04.2014 року.

Відповідач проти позову заперечував та просив у позові відмовити повністю, посилаючись на те, що стосовно нього розпочато процедуру виведення з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, яка запроваджується на три місяці з 03.03.2014 року по 02.06.2014 року.

16.04.2014 року, 12.05.2014 року та 19.05.2014 року відповідач звертався до господарського суду з клопотаннями про відкладення розгляду даної справи на інший день, обґрунтовуючи необхідністю підготовки та надання у повному обсязі документів, які витребує суд.

21.05.2014 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання йому часу для написання відзиву на позовну заяву позивача, з урахуванням вимог чинного законодавства при процедурі ліквідації банку, надавши копію постанови правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 року.

21.05.2014 року постановлено оскаржуване рішення.

Переглянувши дану справу у порядку приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та ПП «АГРО ТРЕЙД» 25.10.2012 року укладено договір банківських розрахунків суб*єкта господарювання № 619/08-1/БТ.

У рамках вищезазначеного договору позивачем підготовлені платіжні доручення за загальнообов'язковими договірними зобов'язаннями, які були передані до банку за допомогою системи "iВаnkUА" протягом операційного часу: електронне платіжне доручення № 69 від 27.02.2014 року на суму 16 500,00 гривень, призначення платежу - "Передплата за соняшник згідно рах. № 2 від 25.02.2014 р., у т.ч. ПДВ 20%- 2750,00 грн.", електронне платіжне доручення № 70 від 27.02.2014 р. на суму 5 840,00 гривень, призначення платежу - "Передплата за соняшник згідно рах.№2 від 25.02.2014 р., у т.ч. ПДВ 20%- 2640,00 грн.", електронне платіжне доручення № 71 від 27.02.2014 року на суму 16 000,00 гривень, призначення платежу - "Передплата за соняшник згідно рах.№ 4 від 25.02.2014 р., у т ч. ПДВ 20%- 2666,67 грн.", електронне платіжне доручення № 72 від 27.02.2014 року на 15708,00 гривень, призначення платежу "Передплата за соняшник згідно рах. № 3 від 26.02.2014 р., у т.ч. ПДВ 20%- 2618,00 грн.", електронне платіжне доручення № 73 від 27.02.2014 року на суму 14 700,00 гривень, призначення платежу - "Плата за автопослуги згідно рах. № 2 від 15 02.2014 р., у т.ч. ПДВ 20%- 2450,00 грн.", електронне платіжне доручення № 74 від 2.2014 року на суму 16252,00 гривні, призначення платежу - "Плата за соняшник згідно договору № 2812п2 від 28.12.2011 р., у тому числі ПДВ 20%- 2708,67 грн.", електронне платіжне доручення № 75 від 27.02.2014 року на суму 21 987,29 гривень призначення платежу - "Перерозподіл коштів між власними рахунками. Без ПДВ.", електронне платіжне доручення № 76 від 27.02.2014 р. на суму 15 000,00гривень, призначення платежу - "Плата за оренду приміщення згідно договору № 1 - 10/2 від 01.10.2011 р. Без ПДВ.", електронне платіжне доручення № 79 від 27.02.2014 р. на суму 500 000,00 гривень, призначення платежу - "Передплата за соняшник згідно договору № 2702п2 від 27.02.2014р., у т.ч. ПДВ 20% - 83333,33 грн.", електронне платіжне доручення № 80 від 28.02.2014 року на суму 65 000,00 гривень, призначення платежу - "Перерозподіл коштів між власними рахунками. Без ПДВ.", електронне платіжне доручення № 81 від 28.02.2014 р. на суму 100 929,10 гривень, призначення платежу - "Плата за соняшник згідно договору № 2812п2 від 28.12.2011 р., у т.ч. ПДВ 20%- 16821,52 грн.", електронне платіжне доручення № 82 від 28.02.2014 року на суму 99 000,00 гривень, призначення платежу - "Перерозподіл коштів між власними рахунками. Без ПДВ ".

Банк не виконав вищезазначені доручення, пославшись на рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №10 від 28.02.2014 року "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" та на пункт 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Листом вих. №14/03-1РБ від 14 березня 2014 року ПП "АГРО-ТРЕЙД" звернулось до ПАТ "РЕАЛ БАНК" із вимогою щодо розірвання договору банківських рахунків суб'єкта господарювання №619/08-1/БТ від 25.10.2012 року, на підставі порушення з боку ПАТ "РЕАЛ БАНК" зобов'язань за договором та керуючись п. 9.2. укладеного договору, відповідно до якого, клієнт вправі розірвати договір достроково, у будь-який час, якщо він не має перед банком невиконаних зобов'язань.

Листами від 14.03.2014 року № 14-04/735, від 14.03.2014 року № 08-107/738, від17.03.2014 року № 08-107/771, від18.03.2014 року № 08-107/797 ПАТ «РЕАЛ БАНК» повідомив ПП «АГРО-ТРЕЙД» про неможливість виплатити останньому,під час дії заборони на задоволення вимог кредиторів кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до приписів частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Проте, у порушення наведеної норми права, місцевий господарський суд при постановленні оскаржуваного судового рішення не прийняв до уваги та не надав правової оцінки постанові правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 року про відкликання банківської ліцензії та початок ліквідації, копію якої відповідачем було додано до клопотання від 21.05.2014 року.

Як убачається з матеріалів справи, постановою правління Національного банку України № 109 від 28.02.2014 року ПАТ «РЕАЛ БАНК» віднесений до категорії неплатоспроможних ( а.с. 49).

На підставі вищевказаної постанови рішенням № 10 від 28.02.2014 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення ПАТ «РЕАЛ БАНК» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасова адміністрація запроваджена строком на три місяці з 03.03.2014 року по 02.06.2014 року. Уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію призначено Кадрова Владислава Володимировича.

Тобто, на час звернення позивача з позовною заявою до суду відповічач знаходився у стані тимчасової адміністрації.

На час прийняття оскаржуваного рішення, за наявною у матеріалах справи постановою правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 року у відповідача відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ «РЕАЛ БАНК».

Особливості процедури ліквідації банку встановлюються Законом України «Про банки та банківську діяльність» згідно з частиною 4 статті 110 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про банки та банківську діяльність» ліквідація банків здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів».

Задоволення вимог кредиторів реалізується в процедурі ліквідації банків відповідно до розділу УІІІ «Ліквідація банків» вказаного закону, в якій згідно з порядком, передбаченим цим Законом, складається реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснюються заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Частиною 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред*являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Порядок та строки подання кредиторських вимог встановлено статтями 45,49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідно до яких: Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур*єр» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимотги до банку.

Частиною 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статі 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно - парвовими актами Фонду.

Частиною 6 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням виконавчою дирекцією Фонду вимог за право чинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що у процесі ліквідаційної процедури визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість задоволення вимог кредиторів: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров*ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім*я яких заблоковано (крім фізичних суб*єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за судординованим боргом.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повновго задоволення вимог попередньої черги.

Таким чином, задоволення вимог кредиторів здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, під час ліквідації банку не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

Відповідно до пункту 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або ліквідації банку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», крім випадків, пов'язаних з виплатою коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників у межах суми відшкодування, що гарантується Фондом; витрат, пов'язаних із забезпеченням операційної діяльності такого банку; виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров*ю працівників банку.

Згідно з пунктом 2 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії зазначених обставин (передбачених пунктом 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, можливе винесення судом рішення про стягнення суми боргу фактично означає стягнення в подвійному розмірі, оскільки вимоги позивача можуть бути задоволені як у порядку процедури ліквідації банку, так і у виконавчому провадженні, що не допустимо та порушує права інших кредиторів банку.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що під час ліквідації банку не допускається задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури у зв'язку з невідповідністю цієї процедури порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом «Про банки і банківську діяльність». Вказаний Закон є спеціальним, всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин з банком лише в тій частині, що не суперечить положенням спеціального закону.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що ПАТ «РЕАЛ БАНК» не має правових підстав задовольнити кредиторські вимоги позивача поза процедурою ліквідації, в іншій, ніж передбачено законом черговості, оскільки позивач має право отримати грошові кошти виключно у порядку та на умовах передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

У порушення вимог статей 43, 82 ГПК України, місцевий господарський суд, дослідивши надані сторонами докази, не дав оцінки у їх сукупності і взаємозв'язку, не встановив фактичних обставин, не перевірив заперечень відповідача та не навів у рішенні мотиви відхилення доказів, на які вони посилались, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, про необхідність скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 49 господарського процесуальноготкодексу України судовий збір, від сплати якого позвиач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється, зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб-у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Статтею105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій, зокрема, зазначається про новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи наведені норми парва, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з позивача в доход бюджету 609,00 грн. судового збору, не сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2 ч.1 статті 103, п.3,п.4 ч.1 ст.104, статті 105, Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2014 р. по справі № 922/1064/14 скасувати та прийняти нове.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «АГРО-ТРЕЙД» ( 61002, м. Харків, вул. Сумська, 80 п/р 26008300080859 у філії ХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 32565068) 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн.) судового збору на користь Державного бюджету України за подання ПАТ «РЕАЛ БАНК» апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 07.07.2014 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Р.А.Гетьман

суддя В.О.Фоміна