Court ruling № 39604562, 26.06.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 рокусправа № 804/7933/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі №804/7933/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФ-СТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФ-СТРОЙ» (далі - ТОВ «ПРОФ-СТРОЙ») 7 червня 2013 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, згідно якого, просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року №0002881502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року №0002881502, оскільки позивачем виправлено помилки, допущені у податковій декларації за жовтень 2011 року, в уточнюючому розрахунку, який подано у жовтні 2012 року, у терміни, встановлені Податковим кодексом України, - 1095 днів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.05.2013 року №0002881502.

Постанова суду мотивована тим, що висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог статті 198 Податкового кодексу України є помилковими.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту податкову накладну за жовтень 2011 року, оскільки станом на 31.10.2012 року минуло 366 днів з дати її виписки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, яка подана ТОВ «Проф-Строй» 31.10.2012 року, в частині безпідставного формування кредиту за рахунок податкових накладних, по яких минуло 365 днів з дня виписки.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №1126/15-2/36160270 від 16 квітня 2013 року (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акта перевірки відповідач дійшов висновку, що платником податків безпідставно сформовано податковий кредит в уточнюючому розрахунку за жовтень 2011 року, поданого 31.10.2012 року, за рахунок податкових накладних за жовтень 2011 року, по яких минуло 365 днів з дня виписки, а саме: у дод.5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» від 31.10.2012 року №9067694587 у р.2 розділ II «Отримані податкові накладні» відображено ІПН 371489504648, період виписки зазначено « 10-2011», обсяг поставки у сумі - 57178,67 грн. та ПДВ - 11435,73 грн. У реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року, за який подався уточнюючий розрахунок, податкова накладна від ТОВ «Ружик-70» (код ЄДРПОУ 37148956) не відображена. У реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, період, у якому подавався уточнюючий розрахунок, податкова накладна від ТОВ «Ружик-70» (код ЄДРПОУ 37148956) не відображена.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення податковий орган керувався положеннями абз. 3 п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За висновками податкового органу, до складу податкового кредиту позивачем включена податкова накладна від 31.10.2011 року, то станом на 31.10.2012 року минув термін в 366 днів з дати виписки податкової накладної.

На підставі акта перевірки відповідачем 29.05.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002881502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 11 435,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2858,75 грн. (а.с. 61).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно абз.1, 4 п.50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже враховуючи положення зазначеної правової норми, та вірно встановивши обставини того, що у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у дод.5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» відображена податкова накладна видана ТОВ «Ружик-70» (код ЄДРПОУ 37148956) від 31.10.2011 року за №1185 на загальну суму - 57178,67 грн., у тому числі ПДВ - 11435,73 грн., проте, ТОВ «Проф-Строй» помилково зазначено ІПН іншого підприємства, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки позивачем у термін, визначений статтею 102 ПК України (1095 днів), самостійно виправлено помилку, допущену у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, збільшення податковим органом податкового зобов'язання є безпідставним.

Крім того суд першої інстанції вірно встановив, що податкову декларацію подано 31.10.2012 року, проте, камеральну перевірку відповідачем проведено із порушенням встановленого п.200.10 статті 200 ПК України тридцятиденного строку - 16.04.2013 року.

Отже за таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 29.05.2013 року №0002881502.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі №804/7933/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 27 червня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко