Court ruling № 39604499, 10.04.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 811/2429/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі № 811/2429/13-а за позовом Приватного підприємства "Універсал Кран Сервіс" до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2013 № 0000532210, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2013 №0000532210.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП "Глобал-торг" та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням, господарські операції мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013р. позов було задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що правочини укладені між позивачем та контрагентом, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже формування за такими взаємовідносинами податкового кредиту є порушенням норм чинного законодавства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП "Глобал-торг" за лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 12.09.2013 № 16/22-10/32966142 (а.с. 7-19).

Перевіркою встановлено порушення ст.ст. 203, 215, ст. 216, ст. 227 ЦК України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 ПК України, в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту на загальну суму 41000 грн. (а.с. 18, 96-98).

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на акт перевірки контрагента позивача за здійснення висновку про недійсність правочинів.

За результатами перевірки прийнято 19.07.2013 податкове повідомлення-рішення №0000532210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61500 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 41000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 20500грн.

З матеріалів справи вбачається що між позивачем та ПП "Глобал-торг" (постачальник) укладено договір поставки № 17 від 30.07.2012 (а.с. 30).

На підтвердження отримання та оплати товару (візок грузовий крановий Q=10 т.) позивачем надано видаткову накладну (а.с. 31), попередню калькуляцію (а.с. 34), накладну на внутрішнє переміщення (а.с. 35-36), товарно-транспортну накладну (а.с. 90), банківські виписки (а.с. 33), платіжне доручення (а.с. 92).

ПП "Глобал-торг" виписано позивачу податкову накладну за лютий 2012 року на загальну суму ПДВ 41000 грн. (а.с. 32). Зазначений візок використовується позивачем у господарській діяльності, зокрема в межах договорів про виконання робіт (а.с. 38-41).

Факт виконання договору підтверджений матеріалами справи.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Щодо спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції сумнівів не визначено.

Враховуючи зазначені норми Кодексу, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків.

Відповідно до положень діючого податкового законодавства, сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, тому саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги та надав вірну оцінку обставинам справи, а також вірно застосував норми матеріального права.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі № 811/2429/13-а за позовом Приватного підприємства "Універсал Кран Сервіс" до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2013 № 0000532210 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник