Court ruling № 39604394, 10.09.2013, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2013 рокусправа № 0870/4106/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Декорум»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.12

у справі № 0870/4106/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Декорум»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Декорум» звернулося до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2012 № 0000051530.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки складений з порушенням Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010, а саме: акт не містить конкретного посилання на суть порушення. На отриманий акт перевірки позивачем подано заперечення, на яке відповідач не надав відповіді. До того ж, отримавши лист відповідача про виправлення технічних помилок в акті перевірки, позивач зазначає, що вказаний лист є по суті новим актом перевірки, що суперечить чинному законодавству.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить скасувати постанову суду від 28.05.2012, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» від 16.02.2012 №205/16-23878343 (а.с. 20).

В акті перевірки, з урахуванням внесених листом №911/10/16-010 від 27.03.2012 змін, зафіксовано, що перевіркою встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України; несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України; порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - арифметична (методологічна) помилка (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом; порушення п.50.1 ст.50, ст.102 Податкового кодексу України: арифметична (методологічна) помилка (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом; порушення п.120.1 ст.120, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 96209,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051530 від 27.03.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 120261,25 грн., в тому числі за основним платежем на суму в розмірі 96209,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму в розмірі 24052,25 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, встановив, що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованими, таким, що відповідає чинному законодавству.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що позивачем подана відповідачу податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 20.12.2011, якою позивач здійснив коригування в бік зменшення податкові зобов'язання за червень 2008 року на суму в розмірі 58977,00 грн., а також за березень 2008 року на суму в розмірі 37232,00 грн.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Виправлення помилок в майбутніх періодах здійснюється з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Згідно з п.102.1. ст.120 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Протягом такого ж періоду платник податків має право здійснити коригування податкових зобов'язань та подати уточнюючий розрахунок.

Матеріалами справи підтверджено, позивачем не заперечується, що строк для коригування податкових зобов'язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість за березень та червень 2008 року минув, оскільки закінчився граничний строк для такого коригування, а відтак відповідачем правомірно нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 120261,25 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 27.03.2012 №0000051530.

Посилання позивача на порушення відповідачем порядку складання акту перевірки не приймається колегією суддів до уваги, оскільки предметом адміністративного позову є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000051530 від 27.03.2012.

Дії податкового органу щодо проведення камеральної перевірки в установленому порядку позивачем не оскаржені.

З'ясовуючи в повному обсязі всі обставини справи, колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, проведена відповідачем на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України в порядку ст.76 ПК України.

Відповідно до ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За правилами п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Виходячи з фактичних обставин, колегія суддів не вбачає в діях відповідача порушень норм законодавства, що регулюють питання проведення камеральних перевірок та оформлення їх результатів. Обставини, на які посилається позивач, не спростовують фактів, виявлених в ході перевірки, не звільняють позивача від відповідальності.

З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Декорум» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 у справі № 0870/4106/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко