Court ruling № 39600338, 11.06.2014, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Лашевича В.М., Глиняного В.П.

з участю секретаря Ковби А.В.

прокурора Левчука В.В.

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Юрт Індастри» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ПавловськогоІ.М., погоджене прокурором Генеральної прокуратури України Левченком В. та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Юрт Індастри» у розмірі 100 000 000 (сто мільонів) російських рублів (31 940 000 грн.), що знаходяться на транзитному рахунку № 37390000000150 ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614). Згідно ухвали, слідчий суддя наклав арешт на грошові кошти з тих підстав, що вони є предметом кримінального правопорушення.

Не погодившись із ухвалою слідчого судді, директор ТОВ «Юрт Індастри» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Апелянт вказує, що висновки суду про наявність правових підстав для накладення арешту не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки грошові кошти, на які накладено арешт, не були призначені для фінансування кримінального правопорушення. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що службовим особам ТОВ «Юрт Індастри» не оголошено про підозру, а тому, на його думку, у кримінальному провадженні не може бути накладено арешт.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу; думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Методом державного реакції на порушення, які носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Так, розглядаючи клопотання слідчого про застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні № 37390000000150, слідчий суддя встановив, що предметом досудового розслідування Головним слідчим управлінням СБ України є факт посягання на суспільну безпеку, шляхом фінансування тероризму, а саме, дії передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

Як зазначив слідчий суддя, та що відповідає матеріалам кримінального провадження, в період травня 2014 року службові особи ТОВ «Юрт Індастри» (код ЄДРПОУ 32255342, м. Донецьк, вул. Світлого Шляху, 1В), діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, які перебували на території Російської Федерації, переслідуючи мету фінансування тероризму в особливо великому розмірі, 05 травня 2014 року на банківський рахунок підприємства №26006000003582, відкритий у ПАТ «Креді Агріколь банк» (МФО 300614) з рахунку № 40502810740030000001 представництва ВАТ «Главное управление обустройства войск» (код ЄДРПОУ 26610813, м. Севастополь, вул. Кулакова, 43, відкритого у RNKB (ОАО) Моskva (RU044525607), перерахували грошові кошти у розмірі 100 мли. російських рублів (31,94 млн. грн.), які попередньо були отримані від Міністерства оборони Російської Федерації. В подальшому, після отримання вказаних грошових коштів на території України, вони мали бути використані для фінансування та матеріального забезпечення терористичних груп (організацій), підготовки та вчинення терористичних актів на території південно-східного регіону України, що могло спричинити заподіяння значної майновою шкоди або призвести до інших тяжких наслідків.

Взявши до уваги зазначене та перевіривши доводи клопотання слідчого про необхідність арешту коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «Юрт Індастри» слідчий суддя задовольнив його вимоги, пославшись на те, що зазначені кошти підлягають арешту, оскільки мають ознаки, визначені ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто могли бути предметом злочину. Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, арештовуючи вказані грошові кошти, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства і доводи апеляційної з цього приводу не заслуговують на увагу.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно, що передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, є самостійною правовою підставою та закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває . А отже, майно, яке має ознаки, визначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, може бути арештовано і у кримінальному провадженні, в якому не повідомлено про підозру жодній особі.

Стан доказів, що вказують на вчинення злочину та свідчить про те, що кошти товариства мають ознаки предмету злочину, є достатнім для застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зазначені докази були предметом належної перевірки слідчого судді. Посилання ж апелянта на те, що кошти, які надійшли на рахунок товариства з Російської Федерації не були спрямовані на фінансування тероризму в Україні, мають бути перевірені органом досудового розслідування в сукупності з іншими даними, які є в розпорядженні слідства.

Настання будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави у цьому кримінальному провадженні, з матеріалів кримінального провадження не вбачається та апелянтом не доведено. Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає, оскільки виправдані інтереси держави, пов'язані з посяганням на основоположні цінності держави та суспільства, у даному кримінальному провадженні вимагають вжиття такого методу державного регулювання як арешт майна.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається. З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів, як необгрунтовану - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 172, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України Павловського І.М., погоджене прокурором Генеральної прокуратури України Левченком В. та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Юрт Індастри» у розмірі 100 000 000 (сто мільонів) російських рублів (31 940 000 грн.), що знаходяться на транзитному рахунку № 37390000000150 ПАТ «Креді АгрікольБанк» (МФО 300614), залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Юрт Індастри» ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 11-сс/796/1012/2014 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Волошин В.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Приндюк М.В.