Court ruling № 39590648, 23.05.2014, Berestyn District Court of Kharkiv Oblast (until 25.04.2025 - Krasnohrad District Court of Kharkiv Oblast)

Справа № 626/422/14-ц

Провадження № 2/626/431/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2014 року м.Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Красноградського районного суду з позовом до ПАТ "КБ Приват Банк" з позовом про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та стягнення коштів .

В заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити відповідачу , ПАТ "КБ ПриватБанк", здійснювати в позасудовому порядку звернення у будь-який спосіб на предмет іпотеки - житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору іпотеки № НАВ0G00000008 від 19.07.2007 року. Підставою для вжиття мір заборони , позивач вважає надіслання ПАТ КБ "Приватбанк" вимоги про сплату заборгованості за спірним договором, який він бажає визнати недійсним, та у разі несплати, звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Суд вивчивши заяву ОСОБА_1 , вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в заяві позивач просить забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вважає, що в його позові який подано до суду, зазначені переконливі обставини для ухвалення рішення про задоволення позову. В зв'язку зі взаємопов'язаністю справ, на його думку будуь труднощі у виконанні рішення за його позовом до ПАТ КБ "Приват Банк".

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене - у поданій заяві позивача, слід відмовити.

Згідно з абзацом 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за змістом ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя