ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
26 червня 2014 року
Справа № 914/386/14
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
Судді Васищака І.М.,
Судді Студенця В.І.,
розглянувши
касаційну скаргу Військової частини А3913
на рішення господарського суду Львівської області
від 12.03.2014 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 29.04.2014 р.
у справі № 914/386/14 господарського суду Львівської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Городоцький
механічний завод"
до Військової частини А3913
про стягнення 86 430,13 грн.
в с т а н о в и л а:
Військова частина А3913 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р., прийняті у справі № 914/386/14 господарського суду Львівської області.
Скаржник не надав доказів сплати судового збору, одночасно звернувшись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках військової частини по даних КЕКВ.
Колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, а касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Так, основні вимоги до форми і змісту касаційної скарги викладені у ст. 111 ГПК України. Зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно п.4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В силу положень ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або звільнити від сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (пункт 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р.).
В силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, скаржником не наведено доводів та не надано належних доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплату судового збору за подання касаційної скарги (Внутрішня довідка не є належним доказом).
Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується, враховуючи майновий стан сторони, то колегія суддів не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, так як скаржником не надано належних доказів, які підтверджували б його скрутне фінансове становище.
Крім того, основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 вказаної норми, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі не допускається посилання на недоведеність обставин справи.
Вказані вимоги скаржником не дотримані. В касаційній скарзі скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права.
Разом з тим, відповідно до ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, та керуючись п.п.4, 6 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
1. Клопотання про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Військової частини А3913 на рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. у справі № 914/386/14 господарського суду Львівської області та додані до неї документи повернути.
Головуючий суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.І.Студенець
The court decision No. 39505616, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 26.06.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 914/386/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: