№ 39457374, 26.06.2014, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 року Чернігів Справа № 825/2003/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Єгунової О.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лутченко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та просив стягнути на його користь заборгованість, в сумі 36177 грн. 03 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за весь час затримки платежів з 17.05.2014 по день фактичного розрахунку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент його звільнення зі служби, відповідач не провів з ним остаточного розрахунку і не виплатив всіх сум належних до сплати.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які приєднанні до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач в період з 01 січня 1995 року по 16 травня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 15.05.2014 № 143 о/с позивача було звільнено зі служби з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил "за власним бажанням" згідно з пунктом 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" (надалі Положення).

Остання займана позивачем посада - старший інженер-інспектор сектору експлуатації технічних засобів центру технічної охорони УДСО при УМВС України в Чернігівській області, останнє спеціальне звання - "підполковник міліції", вислуга років на час звільнення склала 21 рік 3 місяці у календарному обчисленні та 22 повних років у пільговому обчисленні.

Твердження позивача про те, що йому не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2013 рік, не відповідає дійсності.

Згідно представленої суду довідки (а.с. 20) вказана матеріальна допомога позивачу була виплачена і, в судовому засіданні, останній проти цього не заперечував.

Також судом встановлено, що станом на 4 червня 2014 року, грошове забезпечення позивача за 16 календарних днів травня місяця в сумі 1730 грн. 79 коп. позивачу виплачено, що підтверджується довідкою (а.с. 21) і позивачем не спростовується.

У відповідності з приписами статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зважаючи на вислугу років позивача та розмір його грошового забезпечення на момент звільнення, йому до виплати належить одноразова грошова допомога при звільненні зі служби у розмірі 35210 грн. 70 коп. Вказана сума була нарахована і її розмір ніким не оспорюється.

Ні Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ні будь яка інша правова норма не наділяє відповідача правом відтерміновувати нараховану виплату одноразової грошової допомоги визначеної п. 9 вказаного Закону.

За таких підстав на користь позивача необхідно стягнути 35210 грн. 70 коп. одноразової грошової допомоги при звільненні.

Жодна з правових норм, що регламентують порядок прийняття особи на службу в ОВС, проходження такої служби та звільнення з неї, не накладає на відповідача обов'язку виплатити середній заробіток за час не проведення остаточного розрахунку при звільненні.

Відповідальність роботодавця за не проведення остаточного розрахунку при звільненні визначена ст. 117 КЗпП України.

У зв'язку з тим, що обов'язок відповідача виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги при звільненні виник лише після звільнення позивача зі служби і ця виплата не є складової поняття "грошове забезпечення", до цих правовідносин не можна застосовувати приписи ст. 117 КЗпП України.

За таких обставин підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час не проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, є відсутніми.

Також позивач не навів суду жодних доказів понесення ним моральних страждань, пов'язаних з не виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні.

Таким чином суд не знайшов підстав для задоволення позову, в частині стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_4 необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (вул. І. Франка, 4-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 08597061) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) невиплачену одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, що становить 35210,70 грн.

В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот