Decision № 3941316, 27.08.2007, Hirnytskyi District Court of Makiivka City

Справа № 2-3078

 2007 рік

 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2007 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області

у складі: головуючого - судді Алексєєнко І.П.

при секретарі- Чернієнко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" про перерахунок сум відшкодування шкоди та стягнення недоплачених сум втраченого заробітку,

встановив:

 У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ДП ''Донвуглереструктуризація", куди війшла і шахта "10БІС", на якій він працював і у зв'язку з виконання трудових обов'язків гірничого робочого у забої шахти у 1994 році за висновком МСЕК йому було встановлено професійне захворювання та втрата на 40 % професійної працездатності, про перерахунок сум відшкодування йому у зв"язку з цим шкоди .

У судовому засіданні позивач підтримав позов і пояснив, що при виконанні трудових обов'язків у зв"язку з важкими та шкідливими умовами праці у шахті, він отримав професійне захворювання та у 1994 році йому за висновком МСЕК було встановлено 40 % втрати професійної працездатності та шахта "10БІС" відшкодовувала шкоду його здоров"ю. Розмір відшкодування шкоди у зв"язку з прийняттям Закону України "Про охорону праці" був визначений йому із заробітку базового за фахом - ГРОЗ за січень - квітень 1992 року та до 01 січня 1996 року йому вірно виплачувалась шкода. При відшкодуванні у подальшому шкоди йому підприємством не були застосовані усі коефіцієнти росту тарифних ставок, що призвело до недоплат сум відшкодування шкоди. Так, базовий зарабіток по професії ГРОЗ за січень-квітень 1992 року , відкорегований на всі коефіцієнти росту тарифних ставок, що застосовувалися на шахті, складає: 13240 крб х 1, 33 х 1, 6 х 2, 56 х 1, 74 х 1, 5 х 2, 9 х 3 х 2 х 2 х З 01 січня 1996 року щомісячні платежі відшкодування втраченого ним заробітку повинно складати 467, 26 грн. х 40 % - 186, 90 грн., фактично сплачувалось шахтою по 49, 42 грн., недоплата за 13 місяців складає 1787, 24 гривні. У лютому 1997 року виплачено було 100, 06 грн., недоплата складає 109, 16 грн, у квітні 1997 року виплачено 56, 93 грн. недоплата складає 129, 97 грн., з 01 травня 1997 року по 01 липня 1997 року шахта виплачувала йому по 64, 66 гривень і за цей період недоплата складає 244, 48 грн. З 01 липня 1997 року по 01 лютого 1998 року йому сплачувалось по 70, 87 грн. в місяць недоплата складає за весь період 812, 21 грн., У лютому 1998 року недоплат н було. З 01 березня 1998 року по 01 липня 1999 року фактично йому сплачувалось по 111, 37 грн. , недоплата складає у цей період 1208, 48 грн.. З 01 липня 1999 року щомісячний розмір відшкодування шкоди повинен був становити 189, 36 грн., фактично до 01 березня 2000 року сплачувалось по 111, 37 гривень і недоплата становить 545, 93 грн., з 01 березня 2000 року по 01 грудня 2000 року йому сплачувала шахта по 127, 60 грн. недоплата становить 555, 84 грн., з грудня 2000 року по -1 травня 2001 року сплачувалось йому по 162, 44 грн., недоплата становить 134, 60 грн., а всього недоплата складає 5614, 75 грн., що він просить стягнути на його користь, а також стягнути і компенсацію втрати сум відшкодування шкоди у зв"язку із затримкою її виплати, що становить 2301, 18 грн.

Відповідач - представник ДП "Донвуглереструктуризація" ОСОБА_2 , позов визнала частково, пояснила, що у Компанії не має коштів на виплату сум перерахунку відшкодування шкоди, що допустили ліквідовані шахти, у даному випадку шахта "10Б1С",

2

суми недоплати не оспорювала, оскільки позивачем доведений цей факт. Просила відмовити ОСОБА_1 у позові, бо не має коштів на виплату йому зазначених сум.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши додані докази вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач при виконанні трудових обов'язків у шахті "10ВІС", яка увійшла до ДП "Донвуглереструктуризація" у зв"язку з ліквідацією, де він працював ГРОЗ підземнийгде , отримав професійне захворюванняон та згідно висновку МСЕК від 24 травня 1994 року йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково.

Факт виплати шахтою позивачеві у зв"язку з втратою працездатності щомісяця втраченого заробітку підтверджується копіями наказів по шахті, згідно яких у зв"язку з прийняттям Закону України "Про охорону праці" та введенням "Правил відшкодування шкоди..." позивачеві у розрахунок суми відшкодування шкоди був взятий базовий заробіток за професією ГРОЗ за січень-квітень 1992 року, який складав 13240 крб.

Судом встановлено, що при перерахунку сум відшкодування шкоди позивачу з лютого 1995 року не був відкорегований розмір шкоди на коефіцієнт 3, 17 згідно Постанови КМУ № 102 від 08.02.1995 року, у вересні 1995 року корегування відбулося на коефіцієнт 1, 5 згідно Постанови КМУ № 197 від 22.09.1995 року, а з квітня 1996 року також застосовувся коефіцієнт 1, 5 згідно Постанови КМУ № 72 від 04.03.1996 року, з червня 1996 року -коефіцієнт 1, 458 згідно Постанови КМУ , що потягло недоплату позивачеві сум відшкодування шкоди. Відкорегований середній заробіток по регіону складає 473, 40 грн. Виходячи з відсотку втрати позивачем професійної працездатності 40 %, розмір відшкодування шкоди позивачу складає 186, 90 грн. в місяць. Цей розмір не підлягає зменшенню.

Згідно наданої відповідачем довідки видно, що фактично позивачеві сплачувалось шкода з по 49, 42 грн., недоплата за 13 місяців складає 1787, 24 гривні. У лютому 1997 року виплачено було 100, 06 грн., недоплата складає 109, 16 грн, у квітні 1997 року виплачено 56, 93 грн. недоплата складає 129, 97 грн., з 01 травня 1997 року по 01 липня 1997 року шахта виплачувала йому по 64, 66 гривень і за цей період недоплата складає 244, 48 грн. З 01 липня 1997 року по 01 лютого 1998 року йому сплачувалось по 70, 87 грн. в місяць недоплата складає за весь період 812, 21 грн., У лютому 1998 року недоплат н було. З 01 березня 1998 року по 01 липня 1999 року фактично йому сплачувалось по 111, 37 грн. , недоплата складає у цей період 1208, 48 грн.. З 01 липня 1999 року щомісячний розмір відшкодування шкоди повинен був становити 189, 36 грн., фактично до 01 березня 2000 року сплачувалось по 111, 37 гривень і недоплата становить 545, 93 грн., з 01 березня 2000 року по 01 грудня 2000 року йому сплачувала шахта по 127, 60 грн. недоплата становить 555, 84 грн., з грудня 2000 року по -1 травня 2001 року сплачувалось йому по 162, 44 грн., недоплата становить 134, 60 грн., а всього недоплата складає 5614, 75 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимоги позивача про стягнення суми компенсації не нарахованих і не виплачених з вини підприємства сум відшкодування шкоди обґрунтовані і відповідно до пю 43 Правил відшкодування шкоди, згідно наданого позивачем розрахунку, відповідно до "Положення про порядок компенсації.." з відповідача на користь позивача слід стягнути суму компенсації 2301, 18 гривень.

На підставі викладеного, ст. 9 Закону України «Про охорону праці ", керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України,

Вирішив :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" про перерахунок сум відшкодування шкоди та стягнення недоплачених сум втраченого заробітку задовольнити.

3

Стягнути з Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" - р/с № 26002301531210 у філії Центрально-міського відділення ПІБ в м. Макіївці Донецької області МФО 334516 ЕГРПОУ 32442610- на користь ОСОБА_1 перерахунок сум відшкодування шкоди за період з січня 1996 року по травень 2001 року включно в розмірі 5614 гривень 75 копійок та суму компенсації відшкодування шкоди у розмірі 2301 гривні 18 копійок.

Стягнути з ДП "Донвуглереструктуризація" судові витрати - судовий збір у вигляді і розмірі державного мита -79 гривень 16 копійок а користь держави і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 гривень.

Н рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.