№ 39404300, 18.06.2014, Kyiv City Court of Appeal

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,

при секретарі - Горлачі Р.М.

за участю

прокурора - Машненкової В.І.

представника Київської регіональної

митниці - Дєдєньової Д.О.

представника особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка містить в собі клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року, якою

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України директор TOB "ВІВАТІМПОРТ" (ЄДРПОУ 38490763, 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, оф. 1) зареєстрований: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України: НОМЕР_3, виданий Ірпінським MBГУ МВС України в Київській області, 14 лютого 2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

визнаний винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу на корить держави у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 175185,06 грн з конфіскацією цих товарів, а саме: «радіаторів опалення та частин до них» загальною вартістю 21 917, 31 доларів США у переліку з 140 найменувань, наведеному у інвойсі №ЕХ -0079 від 23 грудня 2013 року.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду, 25 грудня 2013 року в зоні діяльності Ягодинської митниці з Польщі на митну територію України автомобільним транспортом р.н. НОМЕР_2 на підставі товаросупровідних документів: міжнародної товарно-транспортної накладної CMR№ 100151 від 23 грудня 2013 року, книжки МДП № XQ.75687244 та інвойсу № ЕХ-0079 від 23 грудня 2013 року переміщено товари «радіатори опалення та частини до них», загальною вартістю 21 917,31 дол. США.

Відповідно до товаросупровідних документів:

- одержувачем товарів є TOB «ВІВАТІМПОРТ» (ЄДРПОУ 38490763, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 10, оф. 1);

- продавцем та відправником товарів є компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD» (1F1, 25 Crighton Place, Edinburgh, EH7 4NY, United Kingdom, Великобританія)

Товари поставлені на виконання умов контракту № ЕХ-08-05-13 від 8 травня 2013 року, укладеного між TOB «ВІВАТІМПОРТ» та компанією «MAXIMUS BUSINESS LTD» (Великобританія) в на умовах поставки СІР Київ.

25 грудня 2013 року товари, заявлені до митного оформлення в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів (митний пост «Західний») в режимі ІМ-40 за МД №100250001/2012/080109, оформлено та випущено у вільний обіг.

6 вересня 2013 року відповідно до законодавства України з питань митної справи, зокрема ст. 567 Митного кодексу України Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з метою перевірки законності ввезення товарів на митну територію України до Департаменту митної справи Міндоходів ініційовано направлення запиту до митних органів Великобританії.

10 грудня 2013 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з Департаменту митної справи Міндоходів листом № 26448/7/99-99-24-03-10-17 від 5 грудня 2013 року вх. № 2185085/5 отримано відповідь митних органів Великобританії.

З відповіді митних органів Великобританії встановлено, що компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD» є ліквідованою та з 17 травня 2013 року виключена з реєстру.

До митного контролю, в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України подані CMR № 100151 від 23 грудня 2013 року та інвойс № ЕХ-0079 від 23 грудня 2013 року, відповідно до яких продавцем та відправником товарів є компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD».

Крім того, на CMR № 100151 від 23 грудня 2013 року та інвойсі № ЕХ-0079 від 23 грудня 2013 року, який також містить посилання на контракт ЕХ-08-05-13 від 8 травня 2013 року, проставлено печатку компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD», яка, відповідно до відповіді митних органів Великобританії, на час видачі вищевказаних документів є ліквідованою.

В контракті № ЕХ-08-05-13 від 8 травня 2013 року в розділі «Определения» зазначено, що «Счет - фактура (инвойс) - является неотъемлемым документом к Контракту, в котором стороны согласовывают ассортимент, количество, цену за единицу, общую стоимость, условия поставки каждой партии Товара и имеет силу Приложения (Спецификации)».

Отже, на час поставки товарів, враховуючи ліквідацію компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD», контракт ЕХ-08-05-13 від 8 травня 2013 року був фактично не дійсним, а інвойс №ЕХ-0079 від 23 грудня 2013 року, який є невід'ємною частиною контракту та його Доповненням (специфікацією), виданий ліквідованою компанією (стороною зовнішньоекономічного контракту), яка не є здатною до укладання контракту.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що товари загальною вартістю 21 917,31 дол. США., або 175185,06 грн. згідно з курсом Національного банку України на день переміщення (25 грудня 2013 року), переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та продавця товарів, що є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 483 МК України.

Посилаючись на порушення процесуального та матеріального права, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яка одночасно містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду 1 інстанції, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження судового рішення, скасувати постанову суду і закрити провадження по справі.

Щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження апелянт посилається на те, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в свою чергу, суд першої інстанції незаконно, за його відсутності, розглянув справу, чим порушив його процесуальні права. При цьому, ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції не направив на його почтову адресу копію постанови, яку він отримав лише у суді 8 травня 2014 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2, яка просила задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, підтримуючи викладені в апеляційній скарзі підстави поважності причин такого строку та уточнивши, що копія постанови ОСОБА_3 отримана 30 квітня 2014 року, та він протягом часу з 30 квітня 2014 року був позбавлений можливості укласти угоду із захисником; прокурора та представника митниці, які просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його безпідставність, при цьому, представник митниці зазначив, з представленням відповідних даних, про те, що ОСОБА_3 направлялись повідомлення, але останній їх не отримував, оскільки всі листи поверталися з поміткою «за закінченням строку», дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності винесена судом 18 квітня 2014 року (ас. 114-116).

Згідно ч. 5 ст. 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Відповідно до змісту ч. 2 ст.. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідності, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_3, а копія постанови суду ним отримана 30 квітня 2014 року, про що зазначено на обкладинці справи та не заперечувалося його представником в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року у ОСОБА_3 починається з моменту, коли йому стало відомо про прийняте судом рішення, тобто. з 30 квітня 2014 року.

Разом з тим, ОСОБА_3 апеляційна скарга подана тільки 21 травня 2014 року, тобто, поза межами 10-ти денного строку, встановленого законом для апеляційного оскарження постанови суду у справах про адміністративне правопорушення.

Будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду протягом такого часу апелянтом та його захисником не надано, у зв'язку з чим підстави для задоволення клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відсутні, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст. 294 КУпАП, ч. 5 ст. 529 МК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - повернути скаржнику.

Справу повернути до Солом'янського районного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва М.А.Васильєва