№ 39374466, 19.06.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 910/9562/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"на постановувід 01.04.2014Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/9562/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"доФірми "Т.М.М."- Товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 104 405,11 грнВ судове засідання прибули представники:позивачаПінчук-Ніколайчук Ю.В. (дов. від 22.12.2013),відповідачаПолєжаєва К.О. (дов. від 25.04.2013)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М." про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 1290/04/2008 від 11.04.2008 у розмірі 104 405,11 грн, у тому числі 100 902,91 грн основного боргу, 2 901,69 грн пені, 580,34 грн 3% річних та 20,17 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

24.12.2013 представник відповідача звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 строком на 2 роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 (суддя Т. Трофименко), залишеною без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 (колегія суддів: К. Тарасенко, Л. Рєпіна, В. Сулім), заява відповідача про відстрочку виконання судового рішення задоволена частково: вирішено відстрочити на 1 (один) рік до 05.02.2015 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2013.

Судові рішення мотивовані наступним.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, дана стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Т.М.М." посилається на відсутність фінансової можливості вчасно проводити розрахунки з контрагентами та жорсткий графік зобов'язань стосовно погашення наявної заборгованості, а також на можливість визнання відповідача банкрутом.

В підтвердження викладених обставин відповідачем надана копія консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту.

Консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні), тобто надає правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Отже, дослідивши надану відповідачем копію консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту, суди попередніх інстанцій, з посиланням на зазначене вище, дійшли до висновку про те, що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 і в майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом, а тому прийняли рішення про часткове задоволення відповідної заяви відповідача.

Водночас, судами вказано на те, що подані позивачем (стягувачем) роздруковані матеріали з Інтернет ресурсу, якими останній намагається спростувати доводи відповідача про необхідність відстрочення виконання судового рішення, не є належними та допустимими доказами в розумінні приписів ГПК України, оскільки не спроможні містити фактичні дані стосовно обставин, покладених в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач (стягувач) посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить ухвалу та постанову скасувати.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Складний фінансовий стан боржника, що підтверджений аудиторським висновком та наявністю значних розмірів заборгованості відповідача перед третіми особами, кваліфікований судами попередніх інстанцій як обставина, що ускладнює виконання рішення в розумінні ст. 121 ГПК України.

Зазначене вище стало підставою для реалізації місцевим господарським судом передбаченого ст. 121 ГПК України права відстрочити виконання судового рішення на строк, який в даному випадку необхідний для акумулювання фінансових ресурсів з метою виконання відповідного судового рішення без створення ризику втрати платоспроможності відповідача.

Відповідно до положень ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Заперечення стягувача засновані на оцінці доказів.

А тому, ухвалу та постанову слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил