Court ruling № 39351663, 12.06.2014, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 358/2140/13-к Головуючий у І інстанції Кіхтенко Сергій ОлександровичПровадження № 11-кп/780/495/14 Доповідач у 2 інстанції ЗімінаКатегорія 3 12.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Зіміної В.Б.

суддів: Ігнатюка О.В., Шроля В.Р.

секретаря судового засідання: Журавель К.Б.

з участю: прокурора: Ляшенко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Богуславського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року; -

в с т а н о в и л а:

Вироком Богуславського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Макарів, Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, неодруженого, судимого 13.08.2012 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання приєднано частково невідбуте покарання призначене за вироком Бородянського районного суду Київської області від 13.08.2012 року за ст. 185 ч. 2 КК України, та ОСОБА_1 остаточно засуджено до покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 489 грн. судових витрат.

Згідно із вироком, кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинене за наступних обставин.

27.10.2013 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули до сміттєзвалища, поблизу с. Розкопанці, Богуславського району, де почали вживати алкогольні напої.

Того ж дня, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в лісосмузі, поблизу с. Розкопанці, Богуславського району, внаслідок відмови ОСОБА_3 вступити з ним у статеві зносини, в зв'язку в виниклим гнівом та бажанням помститись останній за відмову, приблизившись до неї, умисно наніс три удари в передню поверхню грудної клітки, один удар в передню поверхню лівого плечового суглобу та один удар у лонну ділянку, в наслідок чого ОСОБА_3 втратила свідомість.

ОСОБА_1, впевнившись, що ОСОБА_3 не рухається, вважаючи, що спричинив останній смерть, повідомив про це ОСОБА_2, який побоюючись за своє здоров'я відразу втік у невідомому напрямку.

Повернувшись до місця вчинення злочину, виявив, що ОСОБА_3 ще жива, та побоюючись, що остання почала кликати на допомогу, діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи свої злочинні дії і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_3, лівою рукою взяв останню за волосся, а правою рукою, в якій тримав ніж, умисно став різати ним шию ОСОБА_3, від чого остання втратила свідомість та одночасно перестала подавати ознаки життя і померла.

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 111 від 13.12.2013 року, смерть ОСОБА_3 настала від колото-різаних поранень шиї та грудної клітки з ушкодженням правої сонної артерії та обох легень, що призвело до гострої крововтрати.

При цьому ОСОБА_3 внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 заподіяно різані рани на шиї, проникаючі колото-різані рани грудної клітки, ушкодження правих загальної, зовнішньої та внутрішньої сонних артерій, ушкодження обох легень, смугасті крововиливи під ендокард, знижене кровонаповнення внутрішніх органів, рідкий стан крові, множинні не проникаючі колото-різані рани на тілі, які утворились від неодноразової дії гострого колюче-ріжучого предмету (предметів) типу клинка ножа.

Колото-різані поранення шиї та грудної клітки з ушкодженням сонної артерії та обох легень, що призвело до гострої крововтрати, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та правильності кваліфікації його дій, зазначає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки суд І інстанції у вироку в порушення вимог передбачених ч.2 ст. 124 КПК України ухвалив стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судових експертиз на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, а не на користь держави.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду як незаконний та призначити новий вирок, яким призначити йому більш м'яке покарання.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що суд І інстанції не в повній мірі врахував всі пом'якшуючі обставини та особу обвинуваченого, не надав належної уваги його показам стосовно того, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а також не врахував те, що він самостійно з'явився до правоохоронних органів зі зізнанням, активно сприяв слідству, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність на нього скарг зі сільради, наявність неофіційного місця роботи, повноцінної сім'ї, та що на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, що на його думку свідчить про його соціальну адаптованість.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підтвердив доводи цієї скарги і просила її задовольнити, проти апеляційної скарги обвинуваченого заперечував;

вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду щодо доведеності вини засудженого у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку, підтверджуються зібраними у справі доказами і не оспорюються учасниками судового розгляду.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 115 КК України є правильною.

На підставі ст. 404 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог тільки, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченого, який вчинив особливо тяжкий злочин, з'явлення зі зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття, що є обставинами, які пом'якшують його відповідальність, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, що обтяжує відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та прийшов до переконання про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст. 115 КК України та вважає, що його виправлення можливе лише при ізоляції від суспільства без застосування ст. 69 КК України.

Такий висновок суду є належним чином обґрунтований, з яким погоджується і колегія суддів.

Доводи, на які обвинувачений посилається в обґрунтування своїх вимог щодо суворості призначеного покарання є безпідставними, оскільки покарання призначене в межах санкції ч.1 ст.115 КК України, а зазначені в апеляційній скарзі обставини були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1

Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що під час вчинення кримінального правопорушення він не перебував в стані алкогольного сп'яніння спростовуються матеріалами справи, а саме висновком амбулаторної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи № 497 від 30.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, який не позбавив його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім цього, обвинувачений в судовому засіданні визнав повністю свою вину та підтвердив факт перебування його під час скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с. 211-212, т.2 а.с. 86, 127-132).

Доводи апеляційної скарги прокурора в частині порядку відшкодування суми коштів за проведення судових експертиз є обґрунтованими.

Згідно ч.2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, з ОСОБА_1 в порушення вказаних вимог закону, стягнуто витрати, пов'язанні із залученням експерта на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, а не на користь держави.

Тому, на думку колегії суддів апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції в цій частині - зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 424, 426 КПК України колегія суддів;-

у х в а л и л а :

Вирок Богуславського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - змінити в частині порядку відшкодування суми коштів за проведення судових експертиз.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 489 (чотириста вісімдесят дев'ять ) грн. процесуальних витрат.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ Зіміна В.Б.

Ігнатюк О.В.

Шроль В.Р.