Decision № 3934841, 27.05.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.09 Справа № 7/137/09

Суддя Кутищева Н.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Іріта”, м. Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інструментальна компанія”,

м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача не з’явився

Від відповідача Ягунов О.М., протокол № 2 від 22.12.2005 р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 3147,38 грн., які складаються з 2500 грн. основного боргу за договором поставки № 2008-0099 від 16.01.2008 р., 423,02 грн. втрат від інфляції, 93,57 грн. - 3% річних, 16,73 грн. і 113,96 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

31.03.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 12.05.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.05.2009 р. розгляд справи відкладено на 27.05.2009 р. В зв’язку закінчення строку розгляду спору, передбаченого ст. 69 ГПК України, судовий процес завершено 27.05.2009 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Позивач обґрунтовує вимоги, викладені в позовній заяві, ст. ст. 610, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умовами договору № 2008-0009 від 16.01.2008р.

Представник позивача в продовженому судовому засіданні 07.05.2009р. судові засідання не з’являвся повторно без поважних причин. Позивач повторно не виконав без поважних причин вимоги суду, викладені в ухвалі, не надав витребувані матеріали.

Представник відповідача позов визнав частково, а саме в сумі 2449,90 грн. основного боргу, проти нарахування штрафних санкцій заперечує.

За усним клопотанням представника відповідача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Враховуючи факт закінчення терміну розгляду спору згідно зі ст. 69 ГПК України, справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 2008-0099 (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач зобов’язався поставити у 2008 році, а відповідач прийняти та оплатити на умовах договору товари народного споживання в кількості та асортименті відповідно специфікації, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно п. 2.3. договору, строк поставки - протягом 2 (двох) робочих днів з дати витягу виставленого позивачем рахунку.

Пунктом 2.4. договору, товар поставляється окремими партіями по накладним, виписаними на підставі рахунків, відповідно з погодженої сторонами специфікації.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 5119,30 грн. що підтверджується видатковими накладними: № РН –0005648 від 10.06.2008 р., № РН-0005649 від 10.062008 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей ЯПГ № 489374 від 09.06.2008 р. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до підпункту 4.2. договору, кінцевий строк оплати партії відпущеного товару 5 (п’ять) календарних днів з дати його поставки.

Однак, відповідач свої обов’язки по оплаті, згідно умов договору, виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 2619,30 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 2500 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі і актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає вищезазначену суму (який міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість по договору від 16.01.2008р. № 2008-0099 в сумі 2500 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 2500 грн. основного боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 423,02 грн. втрат від інфляції та 93,57 грн. –3% річних.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перевіреному в судовому засіданні розрахунку, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 90,86 грн. в решті заявленої до стягнення 3% річних слід відмовити як необґрунтованої.

Вимога позивача про стягнення 113,96 грн. втрат від інфляції обґрунтована і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 16,73 штрафу та 113,96 грн. пені.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 4.2. договору, відповідач , порушивши умови п.4.2. договору за перші 5 днів прострочки виконання зобов’язання сплачує штраф в розмірі подвійної ставки НБУ від суми невиконання зобов’язань, а починаючи з 6 (шостого) дня сплачує пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочки від суми невиконання зобов’язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені обґрунтовані і підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково.

Згідно п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання основного боргу у справі, враховуючи те, що несплата за товар не є наслідком недобросовісної поведінки відповідача при виконанні зобов’язань, а сталася через скрутне фінансове становище, яке обумовлене знижкою попиту на інструмент та фінансовою кризою, що перешкоджає належному виконанню відповідачем своїх зобов’язань за договором, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання та надати відстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу у справі до 01 липня 2009 р.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інструментальна компанія” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11, оф. 113, р/р 26004301301553 в Ордожонікідзевському відділенні “ПІБ” м. Запоріжжя, МФО 3069686, код ЄДРПОУ 25476175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Іріта” (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 30, р/р 26001121316051 в КБ “Приватбанк” м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 20240775) 2500 грн. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інструментальна компанія” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11, оф. 113, р/р 26004301301553 в Ордожонікідзевському відділенні “ПІБ” м. Запоріжжя, МФО 3069686, код ЄДРПОУ 25476175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Іріта” (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 30, р/р 26001121316051 в КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 20240775) 423,02 грн. втрат від інфляції, 93,57 грн. –3% річних, 16,73 штрафу та 113,96 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Відстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу до 01 липня 2009 р.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева