Court ruling № 39344049, 18.06.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 червня 2014 року Справа № 917/2292/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя - суддіПоляк О.І. (доповідач) Бакуліна С.В. Шаргало В.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиВиробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 у справі№ 917/2292/13 Господарського суду Полтавської областіза позовомПрокурора Полтавського району в інтересах державидо1.Кіровської сільської ради 2.Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода"третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача: Державна Інспекція сільського господарства в Полтавській областітретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідачів: Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської областіпровизнання недійсним рішення та визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Подана Виробничим сільськогосподарським кооперативом "Злагода" касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 у справі Господарського суду Полтавської області № 917/2292/13 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги, до останньої додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від його сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, частиною 1 ст. 4 названого Закону закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року складає 1218,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється, виходячи з 1 розміру мінімальної заробітної плати.

За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру (підпункт 5 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

При цьому згідно з п. 2.11 постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру про визнання недійсним рішення та визнання недійсними договорів.

Таким чином, не погоджуючись з оскаржуваним судовим актом у повному обсязі, скаржником до матеріалів касаційної скарги мали бути додані докази сплати судового збору у сумі, обчисленій за ставкою, визначеною згідно з пп.5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", для кожної із заявлених вимог немайнового характеру.

Однак, доданим до матеріалів касаційної скарги платіжним доручення № 4337 від 12.05.2014 підтверджується сплата скаржником судового збору у сумі лише 852,60 грн, тобто виходячи лише з однієї вимоги немайнового характеру, що не відповідає вищенаведеним положенням чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, для повернення касаційної скарги заявникові.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений Виробничим сільськогосподарським кооперативом "Злагода" судовий збір у сумі 852,60 грн за платіжним дорученням № 4337 від 12.05.2014 підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, -

ухвалив:

1.Касаційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 у справі господарського суду Полтавської області № 917/2292/13 повернути скаржникові.

2.Повернути Виробничому сільськогосподарському кооперативу "Злагода" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 852,60 грн (вісімсот п'ятдесят дві грн шістдесят коп.), сплачений за платіжним дорученням № 4337 від 12.05.2014.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

В.І. Шаргало